Єдиний унікальний номер 6/235/98/15 Номер провадження 22-ц/775/153/2015
Головуючий в 1 інстанції Назаренко Г.В.
Доповідач Азевич В.Б.
Категорія 27
01 липня 2015 року апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Азевича В.Б.,
суддів: Гапонова А.В., Краснощокової Н.С.
при секретарі Парфенюк Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Артемівську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 травня 2015 року у справі за поданням головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1, -
Відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у травні 2015 року звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1, мотивуючи його тим, що стягувач подав до відділу ДВС таке клопотання.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 травня 2015 року в задоволенні даного подання відмовлено.
На вказану ухвалу суду ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та постановити нову - про задоволення подання, оскільки боржник ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього рішення суду.
Представник банку ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, представника банку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів, вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні ВДВС знаходиться виконавчий лист № 2-2649/2011 року, виданий Красноармійським міськрайонним судом Донецької області 27.01.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 669 884,34 грн. Постановою державного виконавця від 18.12.2012 року відкритого виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа та боржнику запропоновано добровільно виконати вимогу в строк до 24 грудня 2012 року.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не надані докази на підтвердження факту повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та ухилення його від виконання зобов'язань.
З даним висновком суду можливо погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Підставою для тимчасових обмежень для виїзду за кордон згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» є, зокрема, ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Частиною 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» на боржника покладені зобов'язання: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Тобто невиконання боржником своїх обов'язків може свідчити про ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Проте в клопотанні банку та в поданні державного виконавця не наведені підстави, які свідчать про ухилення боржника від своїх обов'язків.
Напроти з матеріалів справи вбачається, що основний боржник ОСОБА_3 виконував рішення суду, сплачуючи борг. Ухвалою суду від 14 лютого 2013 року йому розстрочене виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27.12.2011 року на підставі якого виданий виконавчий лист від 27.01.2012 року. (а. с. 5 - 10)
Як вказано в поданні державного виконавця, станом на 20.04.2015 року боржником ОСОБА_3 сплачено по квитанціям на користь стягувача 1 399 860,00 грн., залишок боргу складає - 466 127,66 грн.
Згідно ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Таким чином, заявником не доведений факт ухилення боржника від виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27.12.2011 року.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на обставинах справи та процесуальному законі.
З огляду на наведене, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч.1 п.1, 314 ч. 1 п. 4, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відхилити.
Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 травня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: