11 березня 2009 р.
№ 14/48-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення
господарського суду Сумської області від 04.09.2008 р.
у справі
№ 14/48-08
за позовом
фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
до
Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства
про
визнання договору дійсним та визнання права власності
в судовому засіданні взяли участь представники:
скаржника:
- не з'явились;
позивача:
- не з'явились;
відповідача:
Руденко Я.О., дов. № 30 від 10.03.2009 р.;
У січні 2008 р. фізична особа -підприємець ОСОБА_2(далі -Підприємець) звернулась до господарського суду Сумської області з позовною заявою, у якій просила визнати дійсним договір купівлі-продажу від 10.01.2008 р., укладений між нею та Велико-Чернеччинським сільським споживчим товариством (далі -Товариство) та визнати за нею право власності на нежиле приміщення (магазин ІНФОРМАЦІЯ_1) загальною площею 186,3 кв. м., яке знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район,АДРЕСА_1.
Позовні вимоги Підприємець, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, обґрунтовував тим, що Товариство, в порушення укладеного з нею умов договору купівлі-продажу від 10.01.2008 р., не передало йому документів, необхідних для нотаріального посвідчення вказаного договору, що робить неможливим проведення реєстрації права власності на об'єкт договору - магазин ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням господарського суду Сумської області від 04.09.2008 р. (суддя Гудим В.Д.) позовні вимоги Підприємця задоволено. Рішення прийнято з мотивів, наведених Підприємцем у позовній заяві.
Рішення господарського суду Сумської області від 04.09.2008 р. в апеляційному порядку не переглядалось.
ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1.), яку не було залучено до участі у справі, звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Сумської області від 04.09.2008 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Підприємцю у задоволенні позовних вимог. Викладені у касаційній скарзі вимоги ОСОБА_1. обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення стосується її прав та обов'язків, оскільки вона, а також інші особи, як колишні пайовики Товариства у відповідності до вимог законодавства України та статуту Товариства мають право одержати у власність майно, щодо якого виник спір, а саме -нежиле приміщення (магазин ІНФОРМАЦІЯ_1) загальною площею 186,3 кв. м., яке знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район,АДРЕСА_1.
Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1., у якому просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 04.09.2008 р. -без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення не порушує прав та обов'язків ОСОБА_1. та прийнято у відповідності до норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України.
Підприємець не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1. до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи ОСОБА_1. звернулась до господарського суду Сумської області з заявою, у якій зазначала, що вона та інші особи були пайовиками Товариства та після виходу з нього мають право на одержання у власність спірного майна, проте Товариство відмовило їм у реалізації такого права, у зв'язку з чим вони звернулись до Сумського районного суду Сумської області з позовними заявами про визнання з права власності на це майно.
У заяві ОСОБА_1. також зазначала, що у провадженні Сумського районного суду Сумської області знаходиться справа за її позовом до Товариства про визнання недійсними рішень зборів товариства від 04.11.2006 р., 23.12.2006 р., 16.06.2007 р., 21.07.2007 р. та 03.11.2007 р.
При цьому місцевим господарським судом на підставі матеріалів справи було встановлено, що рішенням зборів Товариства від 03.11.2007 р. головою правління Товариства обрано Заболотну О.В., а рішенням зборів Товариства від 23.12.2007 р. їй доручено підписувати від імені Товариства договори купівлі-продажу магазинів, і що спірний договір від імені Товариства підписано саме Заболотною О.В.
Між тим, господарський суд першої інстанції не прийняв до уваги вказані твердження ОСОБА_1., оскільки вона не надала належних доказів на їх підтвердження.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що у випадку, якщо зазначені твердження ОСОБА_1. є достовірними, то її, а також інших осіб -учасників справ про визнання права власності на майно, щодо якого виник спір, які розглядаються Сумським районним судом Сумської області, має бути залучено до участі у справі, оскільки рішення по ній зачіпатиме їх права та охоронювані законом інтереси.
Тобто, з'ясування питання щодо достовірності тверджень ОСОБА_1., викладених у її заяві, зокрема, про існування між нею, іншими особами та Товариством спору про право власності на спірне майно, який розглядається Сумським районним судом Сумської області, має суттєве значення.
Проте, господарський суд Сумської області при вирішенні спору вказаного не врахував, відповідних тверджень ОСОБА_1. не перевірив, а обмежився посиланням на відсутність належних доказів достовірності таких тверджень. При цьому місцевий господарський суд не скористався наданим йому ст. 38 Господарського процесуального кодексу України правом витребувати докази, які б підтверджували або спростовували твердження ОСОБА_1.
Між тим, ОСОБА_1. до касаційної скарги додала незасвідчену копію ухвали Сумського районного суду Сумської області від 16.01.2008 р., з якої вбачається, що вказаним судом відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1. від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Товариства про визнання права власності на майно.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що вказана копія є незасвідченою, що є порушенням вимог частини другої ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Крім того, у копії ухвали Сумського районного суду Сумської області від 16.01.2008 р. не зазначено, щодо якого саме майна виник спір між ОСОБА_1., ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та Товариством.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що рішення по даній справі може зачіпати права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1. та інших осіб, яких не було залучено до участі у справі, проте достовірних висновків з цього питання на підставі наявних матеріалів справи зробити неможливо.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини першої ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 04.09.2008 р. підлягає скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене та залучити у разі потреби до участі у справі усіх осіб, на права та обов'язки яких може вплинути рішення по справі, у статусі, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України, після чого, визначившись з підвідомчістю даної справи господарському суду, прийняти відповідне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 04.09.2008 р. у справі № 14/48-08 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало