03 березня 2009 р.
№ 11/70
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Разводової С.С.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу ОСОБА_1
на рішення господарського суду м. Києва від 07.10.2008 р.
та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 р.
у справі № 11/70
господарського суду м. Києва
за позовом 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва"
треті особи 1. ОСОБА_4
2.ОСОБА_1
3. ОСОБА_5
про відновлення порушених корпоративних прав та визнання недійсними договорів купівлі-продажу
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
третьої особи - 1. ОСОБА_6. -довіреність № 5158/290 від 30.12.2008 року
2. ОСОБА_7. -довіреність № 2-01 від 30.12.2008 року
У липні 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" за участю третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5. про відновлення порушених корпоративних прав та визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2008 року (суддя Смирнова Ю.М.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2008 року (судді Моторний О.А., Кошіль В.В., Шапран В.В.) позов задоволено повністю. Визнано недійсними з моменту укладення:
- договір купівлі-продажу від 12.06.2007 квартири АДРЕСА_1 у м. Києві;
- договір купівлі-продажу від 12.06.2007 квартири АДРЕСА_2 у м. Києві;
- договір купівлі-продажу від 12.06.2007 квартири АДРЕСА_3 у м. Києві;
- договір купівлі-продажу від 12.06.2007 нежилого приміщення б/н площею 48,9 кв. м. у будинку АДРЕСА_1 у м. Києві;
- договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення з № 1 по № 9 (групи приміщень №4) в літ. А, що складає 13/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв. м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві;
- договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення № 1 (групи приміщень №130) в літ. А, що складає 4/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв. м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві;
- договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення з №1 по № 9 (групи приміщень № 131) в літ. А, що складає 25/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв. м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві;
- договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення № 1 (групи приміщень № 132) в літ. А, що складає 3/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв. м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві;
- договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення з № 1 по № 3 (групи приміщень № 133) в літ. А, що складає 14/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв. м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві;
- договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 133) в літ. А, що складає 25/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв. м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві;
- договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення № 1 (групи приміщень № 135) в літ. А, що складає 1/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв. м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві;
- договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення № 1 (групи приміщень № 136) в літ. А, що складає 1/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв. м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві;
- договір купівлі-продажу від 14.06.2007 майнового комплексу по АДРЕСА_5 у м.Києві; договір купівлі-продажу від 27.07.2007 гаражу у м. Києві по АДРЕСА_5;
- договір купівлі-продажу від 27.07.2007 гаражу у м. Києві по АДРЕСА_6;
- договір купівлі-продажу від 27.07.2007 гаражу у м. Києві по АДРЕСА_7;
- договір купівлі-продажу від 27.07.2007 гаражу у м. Києві по АДРЕСА_8;
- договір купівлі-продажу від 27.07.2007 гаражу у м. Києві по АДРЕСА_9, які укладені між ТОВ "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", як продавцем та ОСОБА_1, як покупцем.
Визнано недійсним з моменту укладення: договір купівлі-продажу від 30.08.2007 квартири АДРЕСА_4 у м. Києві; договір купівлі-продажу від 30.08.2007 квартири АДРЕСА_10 у м. Києві, які укладені між ТОВ "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", як продавцем та ОСОБА_4, як покупцем. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу віл 14.06.2007 нежилого приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень №3) в літ. А, що складає 14/100 частин від нежилих приміщені) площею 429,90 кв. м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві, який укладено між ТОВ "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", як продавцем та ОСОБА_5, як покупцем.
Не погодившись з вищезазначеними процесуальними документами,ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 р. та рішення господарського суду м. Києва від 07.10.2008 р. зі справи № 11/70 скасувати.
Вимоги касаційної скаргиОСОБА_1 обґрунтовує тим, що оскаржувані процесуальні документи прийняті з порушенням вимог матеріального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" (відповідач) в якості продавця та ОСОБА_1 (третя особа-2) в якості покупцем було укладено договори купівлі-продажу, а саме: договір купівлі-продажу від 12.06.2007 квартири № 113 у будинку АДРЕСА_1 у м.Києві; договір купівлі-продажу від 12.06.2007 квартириАДРЕСА_2 у м. Києві; договір купівлі-продажу від 12.06.2007 квартири АДРЕСА_3 у м.Києві; договір купівлі-продажу від 12.06.2007 нежилого приміщення б/н площею 48,9 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 у м.Києві; договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення з № 1 по № 9 (групи приміщень №4) в літ. А, що складає 13/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв.м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві; договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення № 1 (групи приміщень №130) в літ. А, що складає 4/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв.м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві; договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення з №1 по № 9 (групи приміщень №131) в літ. А, що складає 25/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв.м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві; договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення № 1 (групи приміщень № 132) в літ. А, що складає 3/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв.м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві; договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення з № 1 по № 3 (групи приміщень № 133) в літ. А, що складає 14/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв.м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві; договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 133) в літ. А, що складає 25/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв.м. у будинку АДРЕСА_4 у м.Києві; договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення № 1 (групи приміщень № 135) в літ. А, що складає 1/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв.м. у будинку АДРЕСА_4 у м.Києві; договір купівлі-продажу від 13.06.2007 нежилого приміщення № 1 (групи приміщень № 136) в літ. А, що складає 1/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв.м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві, договір купівлі-продажу від 14.06.2007 майнового комплексу по АДРЕСА_5 у м. Києві; договір купівлі-продажу від 27.07.2007 гаражу у м. Києві по АДРЕСА_5; договір купівлі-продажу від 27.07.2007 гаражу у м. Києві по АДРЕСА_6; договір купівлі-продажу від 27.07.2007 гаражу у м. Києві по АДРЕСА_7;
договір купівлі-продажу від 27.07.2007 гаражу у м. Києві по АДРЕСА_8; договір купівлі-продажу від 27.07.2007 гаражу у м. Києві по АДРЕСА_9 літ. Е, відповідно до яких продавцем було продано, а покупцем придбані вищезазначені об'єкти нерухомості.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" (відповідач) в якості продавця та ОСОБА_5 (третя особа-3) в якості покупця було укладено договір купівлі-продажу від 14.06.2007 нежилого приміщення з № 1 по №8 (групи приміщень №3) в літ. А, що складає 14/100 частин від нежилих приміщень площею 429,90 кв. м. у будинку АДРЕСА_4 у м. Києві.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" (відповідач) в якості продавця та ОСОБА_4 (третя особа-1) в якості покупця було укладено договори купівлі-продажу, а саме: договір купівлі-продажу від 30.08.2007 квартири АДРЕСА_4 у м. Києві; договір купівлі-продажу від 30.08.2007 квартири АДРЕСА_10 у м. Києві.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю (з урахуванням питань, зазначених у пунктах "а" "б", "г-ж", "и-й" статті 41 цього Закону), зокрема належить внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.
У пункті 6.1 Статуту відповідача зазначено, що вищим органом управління товариства є збори його учасників. Збори учасників товариства правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства.
Згідно п. 6.4 Статуту відповідача, контроль за фінансовою та господарською діяльністю товариства здійснюють збори учасників.
Відповідно до Статуту відповідача, тільки збори учасників товариства можуть передавати свої повноваження генеральному директору по протоколу (п. 6.7); генеральний директор веде роботу з тим питань, які покладені на голову наглядової ради товариства, а також веде інвестиційну, зовнішньоекономічну, кредитну політику, укладення особливо важливих договорів, має підпис в банку і т.д., крім фінансової, виробничої і господарської діяльності (п. 6.8).
Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно з ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Стаття 145 ЦК України визначає, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" (відповідач) уповноважили директора ТОВ "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" та будь-яких інших осіб на вчинення дій від їх імені, а також надавали згоду на відчуження майна підприємства відсутні.
Отже, усі оскаржувані договори купівлі-продажу від імені продавця (відповідач) підписані виконуючим обов'язки генерального директора ОСОБА_8, що суперечить п. п. 6.7, 6.8 Статуту відповідача, оскільки повноваженнями зокрема, і на підписання договорів купівлі-продажу від імені відповідача наділений саме генеральний директор, а не виконуючий обов'язки генерального директора.
Також, під час розгляду справи по суті у суді апеляційної інстанції не надано доказів подальшого погодження оскаржуваних договорів купівлі-продажу вищим органом товариства-загальними зборами учасників, що здійснюють контроль за таким видом господарської діяльності товариства, як відчуження активів, що передбачено п. 6.4 Статуту відповідача. Майно, яке було відчужене за оскарженими договорами входило до статутного капіталу відповідача, тому при укладенні оскаржуваних договорів купівлі-продажу питання про зміну розміру статутного капіталу шляхом відчуження належного товариству майна мало вирішуватись вищим органом відповідача-загальними зборами учасників, але всупереч вимог закону не вирішувалось і відповідного питання на розгляд учасників товариства не виносилось.
Відповідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Вимогами ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю відповідно до ст. 216 ЦК України.
Частиною 3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин).
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржувані договори купівлі-продажу від імені відповідача укладено особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, всупереч вимог чинної на той час редакції Статуту відповідача, оскільки відчуження нерухомого майна, яке входило до статутного капіталу товариства, було здійснено без погодження вищим органом відповідача -загальними зборами учасників, зазначеним органом в подальшому згоди (погодження) на відчуження нерухомого майна товариства не надавалось.
Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи по суті правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
З урахуванням вимог ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, висновки судів першої та апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог є правомірними.
Отже, під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 р. зі справи № 11/70 залишити без змін.
Головуючий І. А. Плюшко
Судді С. С. Разводова
С. С.Самусенко