01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
17.03.09 р. № 5/658-14/88
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),
суддів:
Чорногуза М. Г.
Агрикової О.В.
при секретарі судового засідання -Єрмак Л.В.,
від позивача за первісним позовом:
ОСОБА_2 -представник за дов. № 439 від 02.02.2009 р.;
від відповідача за первісним позовом:
Івахно М.Ф. -представник за дов. № 200 від 15.08.2007 р.
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2008 року,
у справі № 5/658-14/88 (суддя Іваницький О.Т.),
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, смт Шевченкове, Харківська область,
до Державного підприємства «Дібрівський кінний завод № 62», с. Петрівці, Полтавська область,
про стягнення 245 000,00 грн.,
та за зустрічним позовом Державного підприємства «Дібрівський кінний завод № 62», с. Петрівці, Полтавська область,
до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, смт Шевченкове, Харківська область,
про визнання договору про надання юридичної допомоги № 1 від 13.01.2005 р. недійсним,
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1(ділі -СПД ФО ОСОБА_1, позивач за первісним позовом) звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Державного підприємства «Дібрівський кінний завод № 62»(далі -ДП «Дібрівський кінний завод № 62», відповідач за первісним позовом) про стягнення 245 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем за первісним позовом умов договору про надання юридичної допомоги № 1 від 13.01.2005 року.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає повністю та просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.
В липні 2008 року до місцевого господарського суду надійшла зустрічна позовна заява ДП «Дібрівський кінний завод № 62»до СПД ФО ОСОБА_1 про визнання договору про надання юридичної допомоги № 1 від 13.01.2005 р. недійсним.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.09.2008 року в задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю та визнано недійсним договір № 1 від 13.01.2005 року з моменту його укладення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням СПД ФО ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2008 року у справі № 5/658-14/88 та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.11.2008 р. апеляційна скарга була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін.
На вимогу ухвали апеляційної інстанції від 17.11.2008 р., відповідач скористався наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом та подав до апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення від 02.09.2008 р. у справі № 5/658-14/88 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у тексті відзиву.
Відповідно до розпорядження заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.01.2009 року справа передана для подальшого розгляду колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Фаловська І.М., суддя Агрикова О.В., суддя Чорногуз М.Г.
В судовому засіданні 24.02.2009 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 17.03.2009 року.
Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені, відповідно до підписаної в судовому засіданні розписки про оголошення перерви.
Присутній представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 17.03.2009 р. підтримав доводи апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача за первісним позовом усно заперечив проти задоволення апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду необхідно скасувати, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК Україні, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами врегульовано договором про надання юридичної допомоги № 1 від 13.01.2005 року (далі - Договір).
Відповідно умов вказаного Договору, а саме, п.6.2. Договору позивач за первісним позовом прийняв на себе зобов'язання надавати відповідачу за первісним позовом комплекс юридичної допомоги по справі № 8/5 в господарському суді Полтавської області за позовом АППБ «Аваль»до ДП «Дібрівський кінний завод № 62»про стягнення 1 343 963,93 грн.
Згідно умов Договору, розмір оплати за надану позивачем юридичну допомогу складає 50 000 грн. незалежно від результату розгляду справи, а у разі зменшення стягнення додатково 30 відсотків від суми зменшення, яку відповідно до п.3.1.4. Договору відповідач зобов'язався оплатити згідно із виставленим рахунком або акту наданої юридичної допомоги, незалежно від погодження і підписання їх відповідачем.
Як вбачається з рішення господарського суду Полтавської області від 11.03.2005 року у справі № 8/5 в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 13-14 том 1), а отже, СПД ФО ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором виконано належним чином.
За своєю правовою природою даний договір є договором про надання послуг. Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Із змісту умов, що містяться в тексті договору, вбачаються всі істотні умови, в тому числі істотні за законом та необхідні для договорів даного виду, зокрема, справа, з якої надається юридична допомога, розмір плати та порядок розрахунку, права та обов'язки сторін, необхідні та достатні дії, які позивач має вчиняти для досягнення мети договору тощо. Ці обставини свідчать про всі підстави вважати, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а отже договір є укладеним.
Апеляційний господарський суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що послуги за договором № 1 від 13.01. 2005 року надавалися не особисто позивачем за первісним позовом, що суперечить приписам ч. 1 ст. 902 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 902 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто.
Проте відповідно до частини 2 статті 902 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до договору №1 від 13.01.2005 року , зокрема п. 3.1.3. передбачено, що замовник зобов'язується оформити доручення на виконавця та на зазначену ним особу для ведення від імені і за рахунок Виконавця відповідно до цього Договору окремих справ та доручень.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що з урахуванням цього пункту договору замовник (відповідач за первісним позову) надав доручення узгодженій сторонами особі - ОСОБА_1, який здійснював представництво інтересів відповідача у справі № 8/5 за позовом АППБ «Аваль»до ДП «Дібрівський кінний завод»№ 62, діючи при цьому від імені та за рахунок виконавця (позивача за первісним позовом по справі).
Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивач за первісним позовом правомірно поклав виконання договору №1 від 13.01.2005 року на іншу особу, яка була узгоджена сторонами, та здійснювала представництво інтересів Відповідача при розгляді справи №8/5 за позовом Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»до Державного підприємства «Дібрівський кінний завод №62»про стягнення 1 343 963 грн. 93 коп. про це свідчать як сама довіреність від 06.12.2004 року, листи позивача та і інші докази матеріалів господарської справи №8/5 за позовом Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»до Державного підприємства «Дібрівський кінний завод №62»про стягнення 1 343 963 грн. 93 коп.
Далі, згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором.
Розділом 4 Договору встановлено порядок виконання Договору, згідно якого замовник оплачує послуги виконавця на умовах часткової або повної передплати. Подальший розрахунок за надані юридичні послуги відбувається відповідно до акту наданої юридичної допомоги, підписаного сторонами, на протязі трьох днів від дня підписання.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було направлено відповідачу рахунок за Договором від 04.03.2005 року та акт наданої юридичної допомоги відповідно до Договору від 04.03.2005 року (а.с. 115-116). Згідно з описом поштового відправлення від 26.07.2005 року зазначені документи було отримано відповідачем, що не заперечувалось останнім в судовому засіданні.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 2 ст. 9 даного Закону, зокрема, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, відповідно до вищезазначеного колегія суддів зазначає, що акт наданої юридичної допомоги та рахунок є первинними документами та відповідають вимогам до договорів послуг, оскільки містять необхідну, передбачену ч. 2 ст. 9 даного Закону, інформацію, яка підтверджує здійснення господарської операції.
Пунктом 3.1.4 Договору замовник зобов'язаний оплачувати виконавцю фактично надані до цього Договору послуги та понесені ним у зв'язку з виконанням умов Договору витрати, згідно до виставленого рахунку або акту наданої юридичної допомоги, незалежно від погодження і підписання їх замовником.
Таким чином, зазначеним пунктом Договору передбачено, що первинними документами, згідно яких відповідач повинен сплатити за надані юридичні послуги, є рахунок та акт надання юридичної допомоги.
Як вбачається з опису поштових відправлень від 26.07.2005 року на адресу ДП «Дібрівський кінний завод № 62»направлено акт наданої юридичної допомоги до Договору №1 від 13.01.2005 року та рахунки згідно зазначеного Договору (даний факт в судовому засіданні відповідачем не заперечувався), а отже, згідно умов Договору, не підписання зазначеного акту відповідачем не звільняє його від обов'язку сплатити визначену в Договорі плату.
В судовому засіданні позивач зазначив, що в порушення умов Договору, відповідач не виконав свої зобов'язання та не оплатив послуги, надані позивачем, внаслідок чого за ДП «Дібрівський кінний завод № 62»виникла заборгованість в розмірі 245 000 грн., з яких 225 000 грн. -основного боргу та 20 000 грн. -штрафні санкції за порушення строків розрахунку.
Таким чином, несплата відповідачем за первісним позовом, наданих послуг спричинила звернення позивача за первісним позовом до суду з вимогою про стягнення 245 000 грн.
Разом з цим, до матеріалів справи відповідачем за первісним позовом було подано підписаний акт надання юридичної допомоги за договором № 1 від 13.01.2005 року (а.с. 116 т. 2), що свідчить про прийняття наданих юридичних послуг.
Крім цього, доказами фактично виконаних робіт є рішення господарського суду Полтавської області від 11.03.2005 року по справі 8/5 за позовом АППБ «Аваль»до ДП «Дібрівський кінний завод № 62»про стягнення 1 343 963,93 грн., з якого вбачається, що представником відповідача, згідно доручення, був ОСОБА_1 Даним рішенням було повністю відмовлено АППБ «Аваль»у задоволенні позовних вимог, а отже, свої зобов'язання за Договором позивач виконав.
Також колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції невірно було застосовано приписи ст. 35 ГПК України щодо преюдиційності фактів встановлених рішенням суду. А саме, невірно визначено правовідносини сторін при розгляді даного спору, оскільки ці ж правовідносини сторін за договором № 1 від 13.01.2005 року вже визначалися та відповідні їм факти встановлені у справі № 5/462, рішення за якою набуло законної сили, зокрема, відносно виконання зобов'язань за договором №1 від 13.01.2005 року відповідачем за первісним позовом.
Так, доказом наявності заборгованості відповідача перед позивачем є встановлені обставини рішенням господарського суду Полтавської області від 06.10.2005 року у справі 5/462, за позовом СПД ФО ОСОБА_1 до ДП «Дібрівський кінний завод № 62»про стягнення 25 000 грн. за договором про надання юридичної допомоги № 1 від 13.01.2005 року, в якому встановлено, що позивач надав правову допомогу повністю, тому має право вимагати від відповідача оплатити за надану юридичну допомогу у повному обсязі, а саме 50 000 грн. та 30 відсотків від стягуваної у справі № 8/5 суми, а саме 30 відсотків від 1 343 963,93 грн. Вищезазначеним рішенням було задоволено позовні вимоги СПД ФО ОСОБА_1 та стягнуто з ДП «Дібрівський кінний завод № 62»25 000 грн. заборгованості.
Отже, відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, рішенням господарського суду Полтавської області від 06.10.2005 року у справі 5/462 встоновлений факт наявності заборгованості відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за договором про надання юридичної допомоги № 1 від 13.01.2005 року.
Пунктом 6.2 Договору передбачено додаткові умови, а саме вказано, що юридична допомога надається по справі № 8/5 про стягнення 1 343 963,93 грн. за позовом АППБ «Аваль» в особі Полтавської обласної філії. Розмір оплати складає 50 000 грн. незалежно від результату розгляду справи. У разі зменшення судом суми стягнення додатково сплачується 30% від суми зменшення.
Як вбачається з рішення від 11.03.2005 року у справі № 8/5, господарським судом Полтавської області було повністю відмовлено в позові, тобто суму заявлену до стягнення повністю зменшено.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що згідно умов Договору 30% від суми зменшення, 1 343 963,93 грн., складає 403 189,20 грн.
Позивачем за первісним позовом заявлено позов до місцевого господарського суду у справі 5/658-14/88 про стягнення 245 000 грн. Заявляти до стягнення суму менше, ніж 30% від 1 343 963,93 грн. є правом позивача.
Також, пункт 4.2 Договору передбачає, що подальший розрахунок за надані юридичні послуги відбувається відповідно до акту наданої юридичної допомоги, підписаного сторонами, на протязі трьох днів від дня підписання.
Позивачем було подано копію акту наданої юридичної допомоги (а.с. 19 т. 1), в якому відсутнє погодження відповідача.
При цьому колегія суддів зазначає, що умови п. 4.2 зазначені після умов п. 3.1.4, отже, п. 4.2 і п. 3.1.4 не є взаємовиключними, а п. 3.1.4 свідчить про те, що у разі, якщо відповідач відмовився підписати акт, то діє п. 3.1.4.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що вимога позивача про стягнення 245 000 грн., з яких 225 000 грн. сума заборгованості, 20 000 грн. сума штрафу, визнається обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо зустрічних позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.
Свої позовні вимоги за зустрічним позовом ДП «Дібрівський кінний завод № 62»обґрунтовує тим, що спірний Договір про надання юридичної допомоги №1 від 13.01.2005 року є неукладеним, оскільки відсутня ціна Договору, як його істотна умова, передбачена ст.180 ГК України, а також, що даний Договір всупереч статуту позивача за зустрічним позовом, укладений без погодження з Державним управлінням справами.
Рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 5/658-14/88 від 17.03.2009 року було визнано договір про надання юридичної допомоги № 1 від 13.01.2005 року недійсним з моменту його укладення.
Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком господарського суду Полтавської області про визнання Договору недійсним з моменту його укладення, зазначаючи наступне.
Як вбачається із п.6.2 вказаного Договору, предметом Договору є надання юридичної допомоги по справі №8/5 про стягнення 1 343 963,93 грн., а ціна Договору становить 50000 грн. 00 коп. (незалежно від результату розгляду справи) та 30% від суми, на яку суд відмовить в задоволенні позову. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що спірний Договір містить істотні умови щодо ціни Договору та не може з цих підстав вважатися неукладеним.
Також суд першої інстанції, прийнявши рішення, не вказав у мотивувальній частині законодавство, яким керувався, приймаючи рішення, крім цього мотивувальна частина містить різні висновки суду, як щодо недійсності договору, так і про визнання його неукладеним.
Що стосується висновку суду щодо визнання спірного договору недійсним, оскільки договір потребує обов'язкового погодження з Державним управлінням справами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Спірний договір з боку відповідача за первісним позовом укладено генеральним директором, який діяв на підставі статуту підприємства.
Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України , юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Частина 2 статті 57 Господарського кодексу України визначає, що в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до розділу 5 статуту відповідача за первісним позовом, зареєстрованого Миргородською районною державною адміністрацією від 25.10.2001 року, визначено порядок управління підприємством та компетенцію Генерального директора підприємства. Так згідно із п. 5.5 статуту відповідача за первісним позовом генеральний директор підприємства діє від імені підприємства, укладає договори, видає доручення, представляє його на підприємствах, в установах і організаціях. Обмежень зазначеної компетенції генерального директора визначеної у статуті підприємства не встановлено. Таким чином, генеральний директор згідно із статутом відповідача, наділений необхідними повноваженнями для укладення будь-яких договорів від імені «Дібрівський кінний звод №62».
Доводи представника відповідача за первісним позовом стосовно того, що п.4.6. статуту ДП «Дібрівський кінний звод №62»обмежує компетенцію генерального директора щодо укладення угод від імені підприємства, не впливають на правоздатність директора укладати угоди від імені юридичної особи, оскільки зазначений пункт статуту визначає права підприємства, а не обов'язки. Крім цього, розділом 5 статуту відповідача, визначено порядок управління підприємством та його органи, які діють від імені підприємства та набувають від його імені цивільних прав та обов'язків, зокрема, зазначеним пунктом не передбачено здійснення управління підприємством у будь-якій формі з боку Державного управління справами.
Крім цього, як встановлено судовою колегією вище, відповідач в добровільному порядку частково здійснив оплату, наданих йому юридичних послуг. Ні сам відповідач, ні Державне управління справами не оспорило цей факт. Ця обставина свідчить про схвалення останнім, як дій відповідача, так і укладеного Договору в цілому.
Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, позивачем за зустрічним позовом не доведено в суді апеляційної інстанції належними доказами, що спірний договір не містить істотних умов, передбачених Цивільним кодексом України, та те що укладення такого договору потребує обов'язкового погодження з Державним управлінням справами, а тому відсутні будь-які підстави для визнання договору недійсним.
Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що вона в повному об'ємі виконала вказівки, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі № 5/658-14/88 та встановила всі обставини, що мають значення для справи і дійшла висновку про наявність підстав про задоволення первісних позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду щодо задоволення зустрічних позовних вимог, та вважає, що в задоволенні зустрічних позовних вимог ДП «Дібрівський кінний звод №62»до СПД ФО ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга СПД ФО ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2008 року у справі № 5/658-14/8 необхідно скасувати.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги Київським міжобласним апеляційним господарським судом та первісної позовної заяви покладаються на відповідача за первісним позовом.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2008 року у справі № 5/658-14/88 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2008 року у справі № 5/658-14/88 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дібрівський кінний звод №62»про стягнення 245 000, 00 грн. задовольнити повністю.
4. Стягнути з Державного підприємства «Дібрівський кінний звод №62»(37673, Полтавська область, Миргородський район, с. Петрівці, вул. Жовтнева, 120; код 31622837, р/р 2600330017176) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (63601, Харківська область, смт Шевченкове, АДРЕСА_1; номер ДРФО НОМЕР_1 р/р НОМЕР_2 245 000 (двісті сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за надані юридичні послуги, 2 450 (дві тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
5. В задоволенні зустрічних позовних вимог Державного підприємства «Дібрівський кінний звод №62»до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання юридичної допомоги № 1 від 13.01.2005 року відмовити повністю.
6. Стягнути з Державного підприємства «Дібрівський кінний звод №62»(37673, Полтавська область, Миргородський район, с. Петрівці, вул. Жовтнева, 120; код 31622837, р/р 2600330017176) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (63601, Харківська область, смт Шевченкове, АДРЕСА_1; номер ДРФО НОМЕР_1 р/р НОМЕР_2 1 392 (одну тисячу триста дев'яносто дві) грн. 50 коп. -державного мита за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.
7. Доручити місцевому господарському суду видати накази.
8. Матеріали справи повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Фаловська І.М.
Судді:
Чорногуз М. Г.
Агрикова О.В.
Дата відправки