23.03.09
Справа № 15/3-09.
за позовом Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Торгсервіс”, м. Кролевець, Сумська область
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Ромни, Сумська область
про стягнення 1202 грн. 46 коп.
СУДДЯ Резниченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1202 грн. 46 коп. заборгованості, а саме 839 грн. 43 коп. основного боргу відповідно до договору поставки № 377 від 01.06.2007р., 89 грн. 64 коп. пені, 83 грн. 94 коп. штрафу, 23 грн. 25 коп. 3% річних та 166 грн. 20 коп. інфляційних збитків.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але від нього поштою надійшло клопотання № 154 від 17.03.2009р., в якому він зазначає про неможливість участі у судовому засіданні у зв'язку з відрядженням представника та просить суд розглянути справу без його участі. До клопотання представник позивача додав акт звірки взаємних розрахунків сторін станом на 11.03.2009р., відповідно до якого відповідач визнає заборгованість перед позивачем в сумі 839 грн. 43 коп.
В судове засідання від державного реєстратора Виконавчого комітету Роменської міської ради надійшла відповідь на запит суду від 26.02.2009р., де зазначена адреса відповідача, а саме: АДРЕСА_1.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином. Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження по справі від 09.01.2009р., ухвала про відкладення розгляду справи від 09.02.2009р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 26.02.2009р. направлялись відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві, яка співпадає з адресою вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 та у відповіді державного реєстратора Виконавчого комітету Роменської міської ради про знаходження відповідача, а саме: АДРЕСА_1. Поштове повідомлення про направлення ухвали про порушення провадження по справі від 09.01.2009р. відповідачу до суду не надійшло. Ухвали суду про відкладення розгляду справи до суду не повернулись.
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Враховуючи, що ухвали суду були направлені відповідачу за адресою, зазначеною в матеріалах справи, суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача за наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
01.06.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 377, за умовами п. 1 якого постачальник (позивач) зобов'язувався передавати у власність покупцю (відповідачу) товар у строки на умовах, передбачених даним договором, а відповідач зобов'язувався в термін та на умовах, передбачених договором, приймати товар, оплачувати його вартість, повертати тару.
Відповідно до п. 4.1 договору оплата кожної партії товару здійснюється покупцем (відповідачем) шляхом перерахування 100% її вартості на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) або шляхом внесення готівки в касу постачальника. Відстрочка оплати за кожну окрему партію товару становить 7 календарних днів з моменту поставки товару, але в будь-якому разі до наступної поставки товару (п. 4.2 договору).
Згідно п. 2.5 договору товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами накладними.
Позивач по видатковій накладній №RО-0016921 від 05.11.2007р. поставив відповідачу за договором продукцію (продовольчі товари), на загальну суму 842 грн. 53 коп., за яку відповідач розрахувався частково і борг відповідача перед позивачем, на день звернення позивача з позовною заявою до суду, склав 839 грн. 43 коп.
Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною № RО-0016921 від 05.11.2007р.
Крім того, заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 11.03.2009р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печаткою позивача.
Позивачем, згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідачу була направлена претензія № 298 від 28.07.2008р., в якій він вимагав сплатити заборгованість в повному обсязі, але як зазначив позивач у позовній заяві вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки відповідач розрахунки з позивачем не провів, відповіді на претензію не надав, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію складає 839 грн. 43 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.
Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 839 грн. 43 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 89 грн. 64 коп. за період з 15.01.2008р по 14.06.2008р. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.1 договору поставки № 377 від 01.06.2007р. (за кожен день прострочення оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня).
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 89 грн. 64 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Крім цього, позивачем заявлена вимога по стягненню з відповідача 83 грн. 94 коп. штрафу (п. 6.4 договору), у розмірі 10% від неперерахованої суми за порушення терміну розрахунків.
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 83 грн. 94 коп. передбачені умовами договору, штраф нарахований в межах строку позовної давності, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору поставки № 377 від 01.06.2007р. позивач просить стягнути з відповідача 23 грн. 25 коп. 3% річних за період з 15.01.2008р. по 16.12.2008р. та 166 грн. 20 коп. інфляційних збитків за період з січня по листопад 2008р.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення 23 грн. 25 коп. 3% річних та 166 грн. 20 коп. інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Торгсервіс” (Сумська область, м. Кролівець, вул. Кооперативна, 4, код 30033501) 839 грн. 43 коп. основного боргу, 89 грн. 64 коп. пені, 83 грн. 94 коп. штрафу, 23 грн. 25 коп. 3% річних, 166 грн. 20 коп. інфляційних збитків, 102 грн. 00 коп. держмита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю.Резниченко
Повний текст рішення підписано 23.03.2009 р.