Справа №2-211/08 p.
10 листопада 2008 року Красноградський райсуд Харківської області в складі:
головуючого - суддя Жигилій С.П.
при секретарі - Агафоновій М.С.
за участю представника позивачів ОСОБА_1
представників відповідачів ОСОБА_2
ОСОБА_3 З особи та представника 3 особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Володимирівської сільської ради Красноградського району та ОСОБА_7 за участю 3 осіб ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про скасування рішення сільської ради, визнання права власності та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
В 1977 році ОСОБА_5. та його дружиною ОСОБА_10 було закінчено будівництво житлового будинку з надвірними будинками в АДРЕСА_1 та після закінчення будівництва в будинку проживав ОСОБА_5. разом з дружиною ОСОБА_10, тещею ОСОБА_11., дочкою ОСОБА_6 зятем ОСОБА_12 та онукою ОСОБА_13
ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 проживали в будинку по 1978 рік.
18.12.1979 року померла ОСОБА_10 та після цього в будинку залишилися проживати ОСОБА_5. та ОСОБА_11.
14.02.1981 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5. та ОСОБА_7 та після цього часу ОСОБА_7 постійно проживала в будинку ОСОБА_5. В зв'язку з відсутністю документів на право приватної власності на будинок 20 жовтня 2000 року Володимирівської сільською радою Красноградського району, на підставі заяв ОСОБА_5. та ОСОБА_7, було винесено рішення щодо видачі правового документу на жилий будинок з надвірними будівлями на ім'я ОСОБА_5. та ОСОБА_7 та на підставі вказаного рішення було видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок (домоволодіння).
Позивачі ОСОБА_5. та ОСОБА_6 з вказаними рішенням не згодні та вказали, що ОСОБА_7 не має ніякого відношення до будівництва будинку та інших господарських споруд в АДРЕСА_1, та рішення Володимирівської сільської ради від 20.10.2000 року та свідоцтво про право власності на житловий дім від 30 листопада 2000 року видано з порушенням діючого на той час законодавства, без проведення перевірки та встановлення коли саме та ким було збудовано будинок з надвірними будівлями.
Як вказують позивачі, власниками вказаного будинку на підставі діючого законодавства є ОСОБА_5., який за власні кошти будував будинок, разом зі своєю дружиною ОСОБА_10та дочкою ОСОБА_6, при цьому, як вважає ОСОБА_5., після спадкування майна після смерті дружини ОСОБА_10, на даний час він має право на 1\3 частину вказаного будинку.
Позивач ОСОБА_6 вважає, що вона має право на 2/3 частину будинку в АДРЕСА_1, який на даний час належить на праві власності
в рівних частинах ОСОБА_5. та ОСОБА_7, при цьому позивачка вказала, що вона приймала участь в будівництві будинку, а тому мала рівні права на будинок після закінчення його будівництва та після смерті матері в 1979 році, вона фактично прийняла спадщину, так як вона постійно проживала в будинку своїх батьків.
Крім того позивачі вважають, що діями відповідачів, їм завдана матеріальна шкода, так як вони не мали можливість в повному обсязі користуватися своїм правом власності, в зв'язку з чим на даний час будинок почав руйнуватися, в зв'язку з чим необхідні кошти для його ремонту. Також вони не змогли виростити сільгосппродукти на земельній ділянці, яка є біля спірного будинку. Крім того, позивачі вважають, що діями відповідачів їм також завдана і моральна шкода.
Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали.
Представник Володимирівської сільської ради вказав, що в 2000 році до Володимирівської сільської ради звернулися з заявою ОСОБА_5. та ОСОБА_7 щодо винесення рішення щодо визнання за ними права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 Харківської області, в якому вони постійно мешкали. На підставі вказаної заяви, так як особи, які звернулися до сільської ради були чоловіком та дружиною, проживали в будинку разом з 1980 року по день винесення рішення, сільською радою 20 жовтня 2000 року було винесено рішення та в подальшому видано свідоцтво на про право особистої власності на житловий дім.
Представник ОСОБА_7 вказав, що рішення Володимирівською сільською радою видано відповідно до діючого на той час законодавства. Спірний будинок належить відповідачці та позивачу ОСОБА_5. на праві власності по 1/2 частині так як є спільною власністю і побудований разом під час шлюбу, на спільні кошти та спільною працею.
В 1980 році відповідачка продала свій будинок в АДРЕСА_2 та отримані кошти вклала для подальшого будівництва та благоустрою будинку та надвірних будівель, так як коли вона стала разом мешкати з ОСОБА_5. в будинку буди лише зведені стіни та дах. Закінчене будівництво було в 1997 році, а в 2000 році вона разом з ОСОБА_5. вернулася з заявою до Володимирівської сільської ради щодо видачі свідоцтва про право власності.
ОСОБА_4, як 3 особа та представник 3 особи ОСОБА_9., вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню в повному обсязі, так як вони підтвердженні доказами, які надані по даній справі.
ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Суд вислухавши пояснення сторін та 3 осіб, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5. підлягають частковому задоволенню, а ОСОБА_6 задоволенню не підлягають в повному обсязі. До такого висновку суд прийшов на підставі слідуючого.
Між сторонами існує спар щодо визнання право власності на спірне домоволодіння в АДРЕСА_1 та стягнення з відповідачів завданої позивачам матеріальної та моральної шкоди.
Для вирішення вказаного спору, щодо визнання право власності, необхідно керуватися вимогами ЦК України 1963 року та Кодексом про шлюб та сім'ю України, так як вказані кодекси діяли на час виникнення права власності та під час спадкування майна.
В частині позовних вимог щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, необхідно керувати вимогами ЦК України 2003 року.
Позовні вимоги ОСОБА_5. в частині визнання права власності на будинок підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_6 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно довідки Володимирівської сільської ради, згідно даних погосподарської книги Володимирівської сільської ради в домогосподарстві ОСОБА_5. в АДРЕСА_1 Харківської області проживали: ОСОБА_10 з 1977 року по день смерті - 18 .12.1979 року (актовий запис а.с. 204), теща ОСОБА_11. з 1977 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис а.с. 203), дочка ОСОБА_6 з 1977 року по 1978 рік, зять ОСОБА_12 та онука ОСОБА_13, також з 1977 року по 1978 рік.
До суду надано фотознімки представником позивача (а.с. 138), на яких зображена, як вказав представник Володимирівської сільської ради, ОСОБА_10, а також ОСОБА_13 При цьому будівництво будинку та надвірних будівель вже було закінчено.
1977 рік, як рік закінчення будівництва спірного будинку також вказаний в довідці Красноградського підприємства технічної інвентаризації "Інвентаризатор".
На підставі вказаних доказів та згідно вимог ЦК України та Кодекс про шлюб та сім'ю України, які діяли в 1977 році, у ОСОБА_5. та ОСОБА_10 виникло право власності на спірне домоволодіння, так як ними в період шлюбу було збудовано будинок з надвірними будівлями.
Згідно копії актового запису про смерть 18.12.1979 року померла ОСОБА_10 (а.с. 204).
Після смерті ОСОБА_10 фактично вказане майно було прийнято ОСОБА_5., позивачем по справі та ОСОБА_11, які постійно проживали в домоволодінні.
Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК України при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.
Відповідно до ст. 549 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно матеріалів справи, лише ОСОБА_5. фактично прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_10, так як він постійно проживав у спірному будинку протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
При прийнятті рішення в даній частині, суд також приймає до уваги те, що лише 14.02.1981 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5. та ОСОБА_7, а як вказує відповідачка будинок нею було продано в 1980 році. Крім того нею не надано жодного доказу в підтвердження того, що вона надавала кошти для подальшого будівництва спірного будинку та надвірних будівель.
Вказані обставини не були перевірені Володимирівською сільською радою при прийнятті рішення 20.10.2000 року.
При прийнятті рішення в даній частині позовних вимог позивачів, суд рахує, що лише за ОСОБА_5. в повному обсязі необхідно визнати право власності на спірне домоволодіння, при цьому суд не виходить за межі позовних вимог позивача, так як суд лише корегує частку власності на яку помилково, не знаючи чинного законодавства, вказував позивач. При цьому суд також приймає до уваги похилий вік позивача.
В частині позовних вимог ОСОБА_5. та ОСОБА_6 щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, необхідно відмовити в повному обсязі з наступних підстав.
Як вказують позивачі, в наслідок незаконних дій відповідачів Володимирівської сільської ради та ОСОБА_7, їм завдано матеріальну шкоду, так як вони не могли в повному обсязі користуватися будинком, що призвело до його часткової руйнації і на даний час вони будуть вимушені витрачати грошові кошти на його ремонт. Крім того, вони не могли в повному обсязі користуватися земельною ділянкою та вирощувати на ній сільгосппродукцію та вимушені були витрачати кошти на купівлю вказаної продукції в магазині. Матеріальні збитки оцінені позивача в розмірі 15 500 гривен.
Також, позивачі вважають, що своїми діями відповідачі завдали їм і моральні страждання, а тому просять в якості компенсації завданої моральної шкоди стягнути з відповідачів на користь кожного позивача по 10 тисяч гривен.
Вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню так як позивачами не надано жодного доказу в підтвердження завдання їм вказаної шкоди, позивач ОСОБА_5. мав можливість проживати в будинку та займатися його ремонтом, обробляти та вирощувати на земельній ділянці сільгосппродукцію. Крім того, позивачі не надали докази щодо завдання їм моральної шкоди.
В зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача ОСОБА_5. та відмові в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, розподіл судових витрат сторін необхідно провести відповідно до вимог ст. ст. 79, 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_5 задовольнити частково.
Скасувати рішення Володимирівської сільської ради Красноградського району від 20 жовтня 2000 року щодо видачі правового документу на жилий будинок з надвірними будівлями.
Скасувати свідоцтво на право особистої власності на житловий дім (домоволодіння) від 30 листопада 2000 року, зареєстроване в Красноградському бюро технічної інвентаризації за реєстровим №НОМЕР_1 30.11.2000 року.
Визнати за ОСОБА_5 право власності в повному обсязі на жилий будинок А-1, загальною площею 77, 5 квадратних метрів, з надвірними будівлями: літня кухня Б, погріб В, гараж Г, убиральня Д, колодязь К, огорожа Н, ворота Н.1, який розташований в АДРЕСА_1 Харківської області.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_7 та Володимирівської сільської ради на користь ОСОБА_5 судові витрати в рівних частинах по 29 гривень 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_7 та Володимирівської сільської ради на користь держави державне мито з кожного по 96 гривен 26 копійок
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 29$ЦПК України.