Справа № 643/9527/15-ц
Номер провадження 6/643/201/15
11.06.2015 року Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Букреєвої І.А.
при секретарі Сіренко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про примусове входження, -
Державний виконавець Московського відділу ДВС Харківського МУЮ ОСОБА_1 звернулась до суду з поданням, в якому просить суд допустити примусове входження в житло ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зазначивши, що на виконанні Московського відділу ДВС Харківського МУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1605/12 від 10.11.2012 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 11.06.2012 року та до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, на примусовому виконання знаходиться виконавчий лист 2-1605/12 від 10.11.2012 року, виданий Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 додаткових витрат на розвиток інтелектуальних та творчих здібностей сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З метою проведення виконавчих дій по примусовій реалізації нерухомого майна боржника, проведення оцінки та задоволення вимог стягувача, просить суд вирішити питання про примусове входження до домоволодіння.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про те, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у провадженні Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження, відкрите 25 грудня 2012 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-1605/12 від 10.11.2012 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 11.06.2012 року та до досягнення дитиною повноліття, та виконавче провадження відкрите 12 лютого 2013 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-1605/12 від 10.11.2012 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 додаткових витрат на розвиток інтелектуальних та творчих здібностей сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як зазначено у поданні, боржником ОСОБА_2 були надані квитанції про сплату аліментів за виконавчим листом № 2-1605/12 від 20.11.2012 року Соснівського районного суду м. Черкаси на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з чим здійснено перерахунок заборгованості, який станом на 25.03.2015 року складає 1945 грн. 08 коп.
Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.03.2013 року накладено арешт на автотранспортний засіб боржника ОСОБА_2 RENAULT-KANGOO, державний номер НОМЕР_1.
Державним виконавцем не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість потрапити до квартири АДРЕСА_2, для проведення відповідних виконавчих дій.
Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Тобто обмеження права на недоторканість житла чи іншого володіння особи можливе виключно на підставі вмотивованого судового рішення.
Ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року декларує: «Кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції». В своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що за цією статтею Конвенції держава виконає свої зобов'язання не тільки якщо просто утримається від дій, що ці права порушують, а за умови, що буде діяти за певних обставин таким чином, щоб гарантувати їх забезпечення.
Згідно ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 3 даної статті закріплено, що в процесі здійснення виконавчого провадження він має право, зокрема, звертатись до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла боржника. Також він має право викликати фізичних осіб з приводу виконавчих документів, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ.
За змістом наведених правових норм примусове входження до житла - це крайній захід, якому повинні передувати всі інші передбачені законодавством дії щодо виконання рішення суду.
Суду не надано переконливих доказів на підтвердження того, що боржник відмовляється добровільно виконати рішення суду. З матеріалів справи не вбачається, що державним виконавцем виконані всі можливі заходи. Не підтверджені належними доказами також і доводи подання щодо перешкоди боржника у вході до квартири. До того ж відсутні дані про те, що боржник свідомо перешкоджає представниками ДВС у примусовому виконанні рішення суду. Заходи щодо застосування приводу боржника через органи міліції не приймались.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у разі задоволення подання про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_3, окрім іншого, ще і будуть порушені гарантовані Конституцією України права власників вказаного домоволодіння щодо недоторканості житла.
Керуючись ст. 30 Конституції України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ст.ст. 10, 60, 210, 212,376 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
У задоволенні подання державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про примусове входження до жилого приміщення - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція в апеляційний суд Харківської області через Московський райсуд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Московського районного суду
м. Харкова І.А. Букреєва