08 липня 2015 р. Справа № 876/7055/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Матковської З.М.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від відповідача - Дутка-Гефко Х.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові питання щодо винесення додаткової постанови за результатами розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2014р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошових зобов'язань з орендної плати за землю,-
19.03.2014р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3, позивач, платник податків) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати винесені 15.10.2013р. Державною податковою інспекцією у Надвірнянському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській обл. (надалі - ДПІ у Надвірнянському районі, відповідач, податковий орган) податкові повідомлення-рішення №№ 0011841702, 0011861702, 0011851702, 0011821702, 0011831702, 0011871702 (а.с.5-8).
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2014р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Надвірнянському районі № 0011821702 від 15.10.2013р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивача з орендної плати фізичних осіб за основним платежем в сумі 4032 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1178 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Надвірнянському районі № 0011831702 від 15.10.2013р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивача з орендної плати з фізичних осіб за основним платежем в сумі 115 грн. 50 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 198 грн. 88 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.164-173).
Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржила відповідач ДПІ у Надвірнянському районі, яка у поданій апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи (а.с.178-179).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015р. апеляційну скаргу ДПІ у Надвірнянському районі задоволено; постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2014р. скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 до ДПІ у Надвірнянському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошових зобов'язань з орендної плати за землю відмовлено (а.с.200-205).
Разом з тим, під час розгляду апеляційної скарги залишилося без вирішення питання про розподіл судових витрат, а відтак з власної ініціативи суду апеляційної інстанції винесено на розгляд питання щодо винесення додаткової постанови з цього приводу.
Заслухавши суддю-доповідача, думка представника відповідача, який покладається у вирішенні цього питання на розсуд суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність вирішення питання про розподіл судових витрат, про що слід винести додаткову постанову.
Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Згідно роз'яснень, наведених у постанові Пленуму ВАС України № 2 від 23.01.2015р. «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» решта розміру ставки судового збору (90 відсотків) підлягає стягненню до Державного бюджету України зі сторін (сторони) залежно від результатів розгляду справи.
Під час звернення до суду із розглядуваним позовом позивачем сплачено судовий збір за ставками адміністративного позову майнового характеру у загальному розмірі 182 грн. 70 коп., що стверджується квитанціями № 52 від 18.03.2014р. (а.с.3) та № 5 від 25.03.2014р. (а.с.46).
Вказана сума становить 10 відсотків розміру ставки судового збору, при цьому несплаченими залишається 90 відсотків цієї ставки, що становить 1644 грн. 30 коп. (1827 грн. повна ставка податку - 182 грн. 70 коп. сплачена сума збору).
Оскільки за рішенням апеляційного суду у задоволенні заявленого ФОП ОСОБА_3 позову відмовлено, сума сплаченого судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп. не підлягає поверненню з державного бюджету, при цьому із позивач належить стягнути недоплачену під час звернення до суду частину судового збору в розмірі 1644 грн. 30 коп.
Таким чином, в порядку ст.168 КАС України колегія суддів виносить додаткову постанову по справі, згідно якої належить вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме: стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України 1644 грн. 30 коп. недоплаченого при подачі позову до суду судового збору; решту понесених по справі судових витрат також слід покласти на позивача.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, п.3 ч.1 ст.168, ст.ст.195, 196, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_7) на користь Державного бюджету України 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. недоплаченого при подачі позову до суду судового збору.
Решту понесених по справі судових витрат в розмірі 182 (сто вісімдесят два) грн. 70 коп. сплаченого судового збору також покласти на позивача Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: Н.В.Бруновська
З.М.Матковська