Справа: № 825/150/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
21 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої вихідної допомоги при звільненні,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій";
- зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок та виплату йому грошової допомоги при звільненні, з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати підполковнику ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій".
Зобов'язано Чернігівський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок та виплату підполковнику ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 у званні підполковника проходив військову службу на посаді військового комісара Корюківського районного військового комісаріату Чернігівського обласного військового комісаріату.
Згідно наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 17.12.2014 №717 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у відставку згідно статті 26 частини 6 пункту «б» (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, з правом носіння військової форми одягу.
Відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 грудня 2014 року №297, позивач з 26 грудня 2014 року був виключений зі списків Чернігівського обласного військового комісаріату.
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 грудня 2014 року №297 позивачу була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, передбачена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 29 (двадцять дев'ять) календарних років.
Згідно довідки Чернігівського обласного військового комісаріату від 16.01.2015 №153 про розмір грошового забезпечення, з якого розраховано одноразову грошову допомогу при звільненні, до складу грошової допомоги позивача при звільнені входили наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 1120,00 грн., оклад за військовим званням - 130,00 грн., надбавка за вислугу років 40% - 500,00 грн., надбавка за виконання важливих завдань 50% - 875,00 грн., надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15 %- 168,00 грн., премія 90% - 1008,00 грн.
За твердженням позивача, до розміру грошової допомоги при звільненні відповідачем не була включена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій", зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161.
Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції виходив з того, що передбачена Постановою № 889 грошова винагорода є щомісячним видом грошового забезпечення, ознаки цієї виплати відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, а тому вона повинна бути врахована при обчисленні одноразової грошової допомоги позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до преамбули Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII), цим Законом визначаються основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, соціального та правового захисту, а також гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2011-XII, порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацом першим пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку із скороченням штатів, одноразова грошова допомога виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 7 листопада 2007 року “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 161 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889” для військовослужбовців, зокрема, Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) був запроваджений новий вид забезпечення - щомісячна додаткова грошова винагорода у таких розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
За твердженням позивача, при його звільненні з військової служби у відставку, йому у відповідності до статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” була виплачена грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 29 календарних років служби, виходячи з таких його складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання важливих завдань, надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці та премія. Однак на думку позивача, до складу його місячного грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога, відповідачем безпідставно не була включена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій” (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 161).
Як вбачається з довідки Чернігівського обласного військового комісаріату від 16.01.2015р. № 151 (а.с. 16), позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду з квітня по серпень 2013 року у розмірі 20 %, з вересня по грудень 2013 року у розмірі 40%, а з січня по грудень 2014 року у розмірі 60% місячного грошового забезпечення.
Враховуючи те, що зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода була встановлена рішенням Уряду України, виплачувалася позивачу щомісяця з дня запровадження до дня звільнення його з військової служби, тобто мала постійний характер, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в силу положень статті 9 Закону № 2011-ХІІ вона повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.
Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 10 березня 2015 року по справі № К/800/15012/14.
За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Петрик І.Й.
Борисюк Л.П.