Справа: № 826/20480/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
09 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.15р. у справі №826/20480/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними відмову та бездіяльність, зобов'язання вчинити дії
Позивач звернулась з позовом, у якому просила: визнати протиправною відмову відповідача у наданні інформації на запит ОСОБА_2 від 30.07.14р. на отримання публічної інформації, з підстав не передбачених статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; зобов'язати відповідача повторно розглянути запити ОСОБА_2 від 30.07.14р. на отримання публічної інформації в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації»; зобов'язати відповідача надати ОСОБА_2 запитувану повну публічну інформацію, а сааме: засвідчену належним чином копію первинної виписки із акту огляду МСЕК з обох сторінок; визнати бездіяльність відповідача щодо ненадання роз'яснення про можливість та порядок оскарження відмови у задоволенні запиту ОСОБА_2 від 30.07.14р. про доступ до публічної інформації незаконною; визнати незаконними дії відповідача щодо надання відповіді на запит ОСОБА_2 від 30.07.14р. на отримання публічної інформації з порушенням встановленого цим Законом строку; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненаправлення запиту ОСОБА_2 на отримання публічної інформації від 15.09.14р. до належного розпорядника - Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), де ОСОБА_2 проходила; зобов'язати відповідача направити до належного розпорядника - Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), де ОСОБА_2 проходила, у відповідності до вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; визнати незаконними дії відповідача щодо зазначення ним у відповіді на запит ОСОБА_2 від 15.09.14р. про можливість його оскарження у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.15р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки спірним правовідносинам та не враховано, що запит було подано у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.07.14р. ОСОБА_2 звернулася до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, в якому просила надати копію виписки із акту огляду у МСЕК (первинна). Вказаний запит було одержано відповідачем 01.08.14р.та зареєстровано за № 18/07.
04.08.14р. відповідачем повідомлено ОСОБА_2 про перебування пенсійної справи в Управлінні по координації та контролю за виплатою пенсій ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві, після повернення справи порушене питання буде вирішуватись повторно.
29.08.14р. відповідачем надано відповідь №14254/08, до якої долучено копію виписки з акту засвідчення МСЕК, а сааме: першу сторінку виписки з акту (довідка серії 055 А № 051316) про встановлення позивачу третьої групи інвалідності.
Позивач 15.09.14р. направила відповідачу повторний запит на отримання публічної інформації, в якому просила надати засвідчену належним чином копію виписки із акту огляду у МСЕК (первинна) з обох сторінок. Також позивач зазначила, що на попередній запит було надано запитувану виписку лише з лицьового боку. Повторний запит позивача було одержано відповідачем 17.09.14р. та зареєстровано за № 20/07.
19.09.14р. відповідачем було надано відповідь №14918/08, про те, що на другій стороні довідки виписки із акта засвідчення МСЕК зазначено діагноз, який встановлюється відповідною медико-соціальною експертною комісією, де позивач проходила огляд, а тому для отримання даних про її діагноз та причину інвалідності, позивачці необхідно звернутися до вищезазначеної установи. Окремо роз'яснено право звернутись до вищого державного органу в порядку підлеглості або безпосередньо до суду у випадку незгоди з рішенням відповідача у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що запитувана позивачем інформація не є публічною в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», тоді як спірні правовідносини регулюються Законом України «Про звернення громадян».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» 13.01.11р. № 2939-VI (надалі Закон № 2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Статтею 1 Закону № 2939-VI передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, публічною інформацією є інформація, характерною ознакою якої є суспільний інтерес, тобто інформація, що стосується певного кола зацікавлених у ній осіб.
Разом з тим, у даному випадку, предметом звернення позивача є надання належним чином звіреної копії виписки з акту первинного огляду у МСЕК, тобто інформації, яка має індивідуальний характер і стосується виключно прав та інтересів позивача, отже не становить суспільного інтересу.
Крім того, подана позивачем заява не відповідає критеріям запиту на інформацію, встановленим ст. 19 Закону № 2939-VI.
Частиною 2 ст. 2 Закону № 2939-VI передбачено, що цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Отже, в даному випадку, спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.96р. № 393/96-ВР (надалі Закон № 393/96-ВР), який визначає порядок та спосіб звернення осіб, зокрема до суб'єктів владних повноважень з зверненнями (заявами) щодо отримання певної інформації, яка становить інтерес лише особи яка звертається з такою заявою.
Статтею 3 Закону № 393/96-ВР передбачено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Частиною 1 ст. 15 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до ст. 18 Закону № 393/96-ВР, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, зокрема, має право, окрім іншого: знайомитися з матеріалами перевірки; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Таким чином, вказаним Законом не передбачено обов'язок органу надання заявнику копій документів.
Приписами статті 20 Закону № 393/96-ВР встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як свідчать обставини справи, розгляд звернення позивача було здійснено у строки встановлені ст. 20 Закону № 393/96-ВР.
Відповідні до приписів ст. 19 Закону № 393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Як свідчать обставини справи, на виконання вимог ст. 19 Закону № 393/96-ВР, відповідачем у відповіді від 19.09.14р. було роз'яснено порядок оскарження відмови.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.15р. у справі №826/20480/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.15р. у справі №826/20480/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М.
Пилипенко О.Є.