08 липня 2015 року Справа № 876/5229/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Матковської З.М.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - ОСОБА_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської обл. від 23.04.2015р. про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Самбірської міської ради Львівської обл., треті особи без самостійних вимог на предмет спору Управління Держкомзему у Самбірському районі Львівської обл., ОСОБА_3, ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування,-
Оскаржуваною ухвалою суду від 23.04.2015р. клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено; зупинено дію оскаржуваних рішень Самбірської міської ради Львівської обл., а саме: № 33 від 29.05.2008р. «Про найменування вулиць та про затвердження проекту забудови та реконструкції кварталу індивідуальної житлової забудови в районі вул.Федуско» в частині зміни конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка була закріплена за ОСОБА_1, вилучення лишків земельних ділянок АДРЕСА_1 та зобов'язання їх до 01.01.2009р. припинити користування земельними ділянками за межами проектованої вулиці (п.п.4, 5); № 11 від 24.11.2009р. «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у власність» у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, та передачі земельної ділянки площею 500 кв.м. у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; № 16 від 24.09.2009р. та внесеними змінами згідно рішення № 30 від 16.02.2011р., щодо надання ОСОБА_3 земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; а також заборонено Самбірській міській раді Львівської обл., Управлінню Держкомзему у Самбірському районі Львівської обл., ОСОБА_3, ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4) (а.с.6 і на звороті).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржила третя особа ОСОБА_2, яка у поданій апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати в частині заборони Самбірській міській раді Львівської обл., Управлінню Держкомзему у Самбірському районі Львівської обл., ОСОБА_3, ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4), покликаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову (а.с.16-18).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час вирішення питання про забезпечення позову суд не здійснив оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів; у матеріалах справи є відсутніми будь-які докази на обґрунтування законності вжиття спірних заходів забезпечення позову. Також апелянтом не вчинялися жодні дії щодо здійснення будівельних робіт на спірній ділянці.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як слідує із матеріалів справи, 07.10.2014р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати незаконним рішення Симбірської міської ради Львівської обл. № 33 від 29.05.2008р. «Про найменування вулиць та про затвердження проекту забудови та реконструкції кварталу індивідуальної житлової забудови в районі вул. Федусько» в частині зміни конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м.Самбір, яка була закріплена за нею, вилучення лишків земельних ділянок АДРЕСА_1 та зобов'язання їх до 01.01.2009р. припинити користування земельними ділянками за межами проектованої вулиці (п.п.4, 5); визнати незаконним і скасувати рішення Самбірської міської ради Львівської обл. № 11 від 24.11.2009р. «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у власність» у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, та передачі земельної ділянки площею 500 кв.м. у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати незаконним і скасувати рішення Самбірської міської ради Львівської обл. № 16 від 24.09.2009р. та внесеними змінами у дане рішення від 16.02.2011р. № 30, щодо надання ОСОБА_3 земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.27-36).
Також 31.03.2015р. позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій остання просить зупинити виконання спірних рішень Самбірської міської ради Львівської обл., заборонити відповідачу і третім особам проводити будь-які будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4) (а.с.2-3).
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що будівництво відповідачем і третіми особами житлового будинку, господарських будівель і споруд може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, що порушує її право власності.
Задовольняючи подану заяву про забезпечення позову та виносячи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що учасники судового розгляду не заперечили проти цього клопотання, а також врахував доводи позивача, які викладені у позові.
Оцінюючи в сукупності обставини справи, наведені підстави вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів приходить до переконливого висновку про безпідставність та необґрунтованість вжитих заходів забезпечення позову щодо заборони відповідачам і третім особам проводити будь-які будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4), і недотримання судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали вимог ст.ст.117, 118 КАС України.
Наведений висновок обґрунтовується наступним.
Відповідно до вимог ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Із змісту вимог наведеної статті слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Виносячи спірну ухвалу, суд не мотивув свій висновок про необхідність вжиття заходів забезпечення позову будь-якими фактичними обставинами справи, не навів доказів існування тих фактів, якими позивач обгрунтував свою заяву про забезпечення позову.
Також визнаючи обґрунтованим клопотання позивача про забезпечення позову, в оскаржуваній ухвалі судом фактично не вказано, які саме права та інтереси позивача порушені відповідачем і третіми особами, не зазначено в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, приймаючи спірну ухвалу, суд не навів жодних доказів того, що відповідачем і третіми особами проводяться будь-які будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4).
Також згідно копії Державного акта на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого 20.08.2010р., третя особа ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.75-76); у подальшому спірна ділянка відчужена на користь ОСОБА_4.(а.с.94), через що вжиті заходи забезпечення позову помилково застосовані до колишнього власника ділянки.
Окрім цього, спірна ухвала суду порушує права та інтереси апелянта, оскільки остання є третьою особою по справі, а відтак вона вправі оскаржувати спірну ухвалу.
Оцінюючи в сукупності наведене, приймаючи до уваги характер розглядуваного спору, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необгрунтовано та помилково застосовані заходи забезпечення позову у частині заборони відповідачу і третім особам проводити будь-які будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Даючи оцінку вказаним обставинам в сукупності, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність і необґрунтованість винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в частині заборони проводити будівельні роботи, а тому вважає, що ухвала судом у цій частині постановлена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак вона підлягає в цій частині скасуванню з винесенням у цій частині нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони проводити будівельні роботи.
Керуючись ст.ст.117, 118, ч.7 ст.160, ст.ст.195, 196, п.6 ч.1 ст.199, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, п.3 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської обл. від 23.04.2015р. про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 452/929/15-а - скасувати в частині заборони Самбірській міській раді Львівської обл., Управлінню Держкомзему у Самбірському районі Львівської обл., ОСОБА_3, ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи за адресами: АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4).
У цій частині винести нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу і третім особам проводити будь-які будівельні роботи за адресами: АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4) до вирішення спору в суді, - відмовити.
В решті ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення позову залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: Н.В.Бруновська
З.М.Матковська