Ухвала від 09.07.2015 по справі 761/23496/14-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 761/23496/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Маліновська В.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

УХВАЛА

Іменем України

09 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04.06.15р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №761/23496/14-а за позовом ОСОБА_2 до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про визнання протиправним та скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.06.15р. позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання без поважних на те причин.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просила суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом норм процесуального права та прийняти нову ухвалу про направлення справи для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що неявка у судові засідання була зумовлена рядом поважних на те причин.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, у судові засідання призначені на 04.03.15р., 06.04.15р., 22.04.15р., 13.05.15р. та 04.06.15р. позивач не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судових засідань, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а/с 167, 176, 187, 201) та розписка (а/с 161). На кожне із зазначених судових засідань від позивача надходили клопотання про відкладення розгляду справи, мотивовані неможливістю прибуття, з різних причин, як-то: перебування на лікарняному, смерті родича.

Судом неодноразово задовольнялись клопотання та відкладався розгляд справи.

Поміж тим, відповідно ч.ч.1, 4 ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Такого клопотання позивач не заявляла.

Колегія суддів зазначає, що встановлення строків розгляду справ передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

У даному випадку, провадження у справі відкрито ще 15.08.14р., тобто справа перебувала у провадженні суду майже десять місяців і не вирішення справи у встановлений процесуальним законом строк зумовлене неодноразовим неприбуттям позивача.

Поміж тим, в адміністративному процесі передбачена можливість ведення справи у суді уповноваженим на те представником. Матеріали справи місять докази того, що позивач уповноважила ОСОБА_4 (а/с 30) та ОСОБА_5 (а/с 66) представляти її інтереси у суді. Втім, представники у судові засідання призначені на 04.03.15р., 06.04.15р., 22.04.15р., 13.05.15р. та 04.06.15р. також не з'явились.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили прибуття у судові засідання.

Враховуючи процесуальні строки розгляду справи, а також те, що судом неодноразово відкладався розгляд справи за клопотанням позивача, позивач не з'явилась повторно, як і не направила своїх представників, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України .

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04.06.15р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №761/23496/14-а - залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04.06.15р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №761/23496/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 09.07.2015р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Попередній документ
46530038
Наступний документ
46530040
Інформація про рішення:
№ рішення: 46530039
№ справи: 761/23496/14-а
Дата рішення: 09.07.2015
Дата публікації: 14.07.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі: