"08" липня 2015 р.справа № 804/18473/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.
суддів: Гімона М.М. Юрко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аструм Люкс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі № 804/18473/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аструм Люкс» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: скасувати рішення Відповідача № 17622/10/04-66-25-23 від 7.10.2014 року «Про опис майна в податкову заставу».
В обґрунтування позову позивач зазначає, що підставою для винесення рішення про опис майна у податкову заставу стала наявність у ТОВ «Аструм Люкс» заборгованості в розмірі 111104,25 грн. При цьому, відповідач не надсилав на адресу позивача податкової вимоги на цю суму. Крім того, рішення про опис майна приймається, якщо у платника податку є ліквідне майно, яке належить йому на праві власності. У останнього відсутнє ліквідне майно для опису в податкову заставу. Враховуючи викладене, рішення про опис майна в податкову заставу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 17622/10/04-66-25-23 від 07.10.2014 р. суперечить вимогам законодавства та підлягає скасуванню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції посилався на те, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення процедури передбаченої ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме не надіслання податкової вимоги, на підставі чого у відповідача відсутні правові підстави для винесення рішення про опис майна у податкову заставу № 17622/10/04-66-25-23 від 07.10.2014 р.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “Аструм Люкс” зареєстровано як юридична особа 5.07.2010 р., внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України за ідентифікаційним кодом 37148846.(а.с. 7). Позивач є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
27.09.2012 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ТОВ «Аструм Люкс» нараховано суму податкового зобов'язання зі штрафних санкцій в розмірі 42 900 грн. (а.с. 56).
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку.
Проте постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 р. у справі № 2а/0470/14549/12 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і в задоволенні позову відмовлено. (а.с. 61-62).
На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України відповідачем направлено на адресу ТОВ “Аструм Люкс” податкову вимогу № 49-25 від 19.12.2014 р. на суму 15189,95 грн. Вказана податкова вимога отримана посадовою особою підприємства, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 57).
07.10.2014 р. відповідачем прийнято рішення № 17622/10/04-66-25-23 про опис майна у податкову заставу. Також, відповідачем складено запит № 17620/10/04-66-25-23 до ТОВ “Аструм Люкс” про повідомлення дати та часу, коли податковий керуючий може здійснити вихід на адресу підприємства для здійснення опису майна у податкову заставу. В запиті вказано, що за підприємством рахується податковий борг по податку на додану вартість в сумі 15 189,95 грн. та по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 95 914,30 грн.
Із вказаним рішенням позивач не погодився і оскаржив його до суду з вищезазначених підстав.
При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 14.1.155 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
За пунктом 41.5 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень - звертатись до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи ( п.87.11 ст.87 ПК України).
Згідно з п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
За приписами п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи положення до п.п. 59.4, 59.5 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до вимог п. 58.3 ст. 58, п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач фактично не погоджується із оскаржуваним Рішенням у зв'язку із тим, що податковим органом не було направлено йому податкової вимоги на загальну суму боргу.
Разом з тим такі доводи апелянта є безпідставними, оскільки відповідачем податкову вимогу від 19.02.2014 № 49-25 на суму 15189,95 грн було надіслано на адресу позивача та отримано останнім 27.02.2014 року. (а.с. 57).
Проте, як зазначалось вище, за вимогами ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Таким чином, діюче податкове законодавство не вимагає від податкового органу при збільшенні суми боргу направляти платнику податків додаткову податкову вимогу.
Апелянт також зазначає про незаконність прийнятого відповідачем рішення у зв'язку з відсутністю у нього ліквідного майна, на яке можливо накласти арешт.
Вказані доводи колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Згідно з п. 89.1, 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієїстатті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
При цьому, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2 ст. 88 ПК України).
Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм права, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення керівника органу державної податкової служби про опис майна у податкову заставу, є лише підставою для проведення такого опису майна у податкову заставу та оформляється саме актом опису майна, до якого включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. (п. 89.3 ПК України).
Таким чином, питання щодо ліквідності наявного у платника податків майна вирішується саме під час складення акту опису, а не під час прийняття рішення про опис майна, які не співпадають за часом.
З огляду на вказане колегія суддів вважає передчасними та такими, що не впливають на законність рішення про опис майна, доводи позивача про відсутність у нього ліквідного майна.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у ТОВ «Аструм Люкс» узгодженого податкового боргу, який підтверджується дослідженими судом доказами і на час вирішення справи залишається не погашеним, а тому оспорюване рішення відповідачем було прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що виключає підстави для задоволення позовних вимог щодо скасування такого.
За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аструм Люкс» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі № 804/18473/14залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: С.Ю. Чумак
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: І.В. Юрко