06 травня 2015 рокусправа № 2а/0470/1551/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання:ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області та Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2012р. у справі №2а/0470/1551/11
за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області
до Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд"
про зобов'язання виконати вимоги,
Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач, ДФІ в Дніпропетровській області, фінансова інспекція) звернулася до адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнень, про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" (далі по тексту - відповідач, ПАТ "Дніпрометробуд", товариство) виконати вимоги позивача від 06.07.2010р. №04-05-05-158/6835 на суму 1166646,28грн., а саме щодо:
ѕ відображення в обліку дебіторської заборгованості ПАТ “Метробуд” за невиконані роботи в сумі 692656,00грн. та повернення зазначених зайво виплачених коштів, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи та за рахунок винних осіб;
ѕ відображення в обліку дебіторської заборгованості за недоотриману орендну плату в сумі 37519,01грн. та повернення зазначених зайво виплачених коштів, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи та за рахунок винних осіб;
ѕ відшкодування непередбачених фінансовим планом аудиторські послуги в сумі 11000грн. та витрати на добровільне страхування майна в сумі 32929,40грн., в тому числі за рахунок винних осіб;
ѕ відшкодування витрат на проживання в гуртожитках в розмірі 212528,00грн;
ѕ відкоригування в обліку суми понесених витрат в частині нарахування амортизації на транспортні засоби, які не експлуатуються у виробничій діяльності та знятті з обліку в ДАІ, в розмірі 24679,31грн.;
ѕ поновлення в бухгалтерському обліку безпідставно списаної дебіторської заборгованості в сумі 155334,92грн., відшкодування зазначених коштів в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи;
ѕ відшкодування в повному обсязі витрат за теплопостачання в сумі 2558,46грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
На обґрунтування позовних вимог позивач наводить норми п.10 чт.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та зазначає, що відповідачем не виконано в добровільному порядку вимоги від 06.07.2010р. №04-05-05-158/6835, хоча вказані в позові вимоги є обов'язковими.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково; зобов'язано відповідача:
- відшкодувати непередбачені фінансовим планом аудиторські послуги в сумі 11000грн. та витрати на добровільне страхування майна в сумі 32929,40грн., в тому числі за рахунок винних осіб;
- відшкодувати витрати на проживання в гуртожитках в розмірі 212528,00грн. та
- відкоригувати в обліку суми понесених витрат в частині нарахування амортизації на транспортні засоби, які не експлуатуються у виробничій діяльності та знятті з обліку в ДАІ, в розмірі 24679,31грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, сторони оскаржують постанову суду в апеляційному порядку.
Позивач вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права. Апелянт стверджує, що відповідач зобов'язаний усунути порушення, виявлені ревізією та виконати вимоги фінансової інспекції.
Відповідач, в свою чергу, просить скасувати постанову суду і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки рішення суду не ґрунтується на фактичних обставинах спору.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство “Дніпрометробуд” зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та затверджено наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 26.06.1998р. № 12/341 АМ.
Відповідно до статуту товариства його засновником є Дніпропетровська обласна рада, а органом управління майном виступає регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.
Матеріали справи підтверджують, що позивачем як контролюючим органом здійснено ревізію ПАТ "Дніпрометробуд", висновки якої зафіксовані у відповідному акті від 28.05.2010р. за № 05-21/39.
Як зазначається в постанові суду, ревізією встановлено, що в порушення п.1 Р ІІ Положення №1213 накази про облікову політику товариства не погоджені з Регіональним відділенням Фонду державного майна України та в порушення п.2 Р ІІ Положення №1213 не у повній мірі відображають методи та принципи, які використовуються ним для складання та надання звітності, а саме: не визначено періодичність зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку; переліку створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів; порядок обліку фінансових витрат; перелік і склад статей змінних і постійних загальновиробничих витрат не установлено; перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості робіт; дати визначення придбаних в результаті систематичних операцій фінансових активів; бази розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу; порога суттєвості щодо окремих об'єктів обліку; переоцінку необоротних активів; окремого балансу структурним підрозділом, при тому, що управлінням по виробництву будівельних матеріалів ведеться самостійний баланс.
Щодо правильності складання та виконання фінансових планів порушень не встановлено, проте, встановлено факт невиконання планових показників за 2009р., що призвело до отримання відповідачем збитків у сумі 762000,00грн., що є порушенням п.5 ст.89 та ст.75 Господарського кодексу України, в частині невиконання фінансового плану.
У договорах оренди, укладених між ПАТ “Дніпрометробуд” та суб'єктами господарювання, розмір плати за надані в оренду приміщення визначається, виходячи з вартості користування 1 кв.м., до розрахунку якої включається вартість безпосередньо оренди, а також експлуатаційних витрат. Встановлена невідповідність використання орендних ставок, яка призвела до того, що орендна плата по 4-х орендарях, розрахована за даними Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. за №786, внаслідок чого підприємством недоотримано орендної плати на загальну суму 45606,04грн.
Щодо визначення законності і обґрунтованості операцій з необоротними активами було встановлено, що станом на 01.01.2010 року на субрахунку 125 “Авторські і суміжні з ним права” обліковується програмне забезпечення: бухгалтерське програмне забезпечення: програма “ИС-ПРО” та виробнича програма “АВК” загальною залишковою вартістю 54816,90грн.
Щодо компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати встановлено, що працівникам товариства не нараховувалась та не виплачувалась компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати внаслідок чого, працівниками недоотримано доходів на загальну суму 74015,84грн.
Щодо правомірності віднесення витрат до собівартості встановлено, що на підприємстві здійснювалась реалізація готової продукції за ціною, нижчою за собівартість на 444366,03грн.
Перевірка витрат операційної діяльності, яка не входять до собівартості показала, що внаслідок порушень за даним предметом перевірки ПАТ “Дніпрометробуд” завдано матеріальних збитків на суму 32929,04грн.
Проведеною інвентаризацією на підприємстві встановлено товарно-матеріальні цінності на суму 1526,00грн., які в ході ревізії оприбутковано по бухгалтерському обліку товариства в повному обсязі: завищення витрат на суму 24679,31грн. внаслідок нарахування амортизації на транспортні засоби, які не використаються та списані податковими органами.
Перевіркою з приводу дотримання державних будівельних норм при проведенні будівельних та ремонтних робіт при освоєнні капітальних вкладень та виконанні плану поточних ремонтів встановлено, що в зв'язку з порушенням п.4, 5 П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”, товариством у І кварталі 2009 року безпідставно списано дебіторську заборгованість на загальну суму 155334,92грн.
Перевіркою щодо дотримання вимог чинного законодавства під час проведення закупівель товарів, робіт та послуг встановлено, що у порушення вимог ст.2 Закону №1490-ІІІ п.5 постанови №274 та п.1 постанови №291 ПАТ “Дніпрометробуд” без проведення тендерних процедур придбано матеріальних цінностей на загальну суму 23137057,27грн., та закупівлю товарно-матеріальних цінностей у посередників з торгівельною націнкою від 4,3 % до 30%, в результаті чого завищено витрати на суму 405289, 52грн.
Згідно з атом перевірки станом на 01.10.2007р. ПАТ “Дніпрометробуд” здавало в оренду приміщення 31-му орендарю загальною площею 1279,41кв.м, станом на 01.01.2008р. - 32-м орендарям загальною площею 1424,59кв.м, станом на 01.01.2009р. - 32-м орендарям загальною площею 1 510,43кв.м, станом на 01.01.2010р. - 26-ти орендарям, які займають площу 1157,53кв.м. Також, протягом ревізійного періоду ПАТ “Дніпрометробуд” було укладено 5 договорів щодо надання в оренду обладнання. За результатами контрольних обмірів та оглядів приміщень встановлено, що 4 орендарі використовують приміщення з метою, для якої Методикою №786 визначено інші орендні ставки, ніж застосовані товариством. При обчисленні вартості оренди 1 кв.м для ЗАТ “Київстар”, ТОВ “Астеліт”, які є операторами мобільного зв'язку та розміщують на орендованих площах відповідне обладнання, застосовано орендну ставку 15%, замість 30%, для ТОВ “Юрікон”, яке провадить діяльність у сфері права, застосовано орендну ставку 15%, замість 20%, для Кредитної спілки “Універсал”, яка є фінансовою установою та на надає фінансові послуги, застосовано орендну ставку 15%, замість 30%, передбаченої методикою №786.
26 травня 2010 року на адресу Державної фінансової служби у Дніпропетровської області надійшло пояснення за вх.№189, в якому зазначено, що майно, яке передається в оренду, перебуває на балансі підприємства і є його власністю (т.1 а.с.65).
17 червня 2010 року на адресу Державної фінансової служби у Дніпропетровської області надісланий супровідний лист від ПАТ “Дніпрометробуд” з матеріалами, які стосувалися проведення перевірки, та заперечення на висновки, викладені в Акті перевірки від 28 травня 2010 року (т.1 а.с.56-62).
02 липня 2010 року Державною фінансовою службою у Дніпропетровської області направлена відповідь на заперечення товариства з доданими до нього матеріалами перевірки.
Матеріали справи підтверджують, що 06 липня 2010 року заступником начальника управління Державної фінансової служби у Дніпропетровської області надісланий лист до ПАТ “Дніпрометробуд” з вимогами про усунення виявлених ревізією порушень (т.1 а.с.53-55).
22 липня 2010 року на адресу Державної фінансової служби у Дніпропетровської області надійшов лист від товариства, в якому голова правління висловив незгоду з висновками проведеної перевірки та зазначив, що зазначені обставини не є порушенням чинного законодавства України (т.1 а.с.93).
Матеріали справи також містять докази розгляду в судовому порядку правомірності вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 06.07.2010 року за №04-05-05-15/6835. Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року у справі №2а-15078/10/0470 за позовом ПАТ “Дніпрометробуд” визнано протиправною вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 06.07.2010 року за №04-05-05-15/6835 в частині відображення в обліку дебіторської заборгованості за невиконані роботи в сумі 692656,00грн. Проте на час прийняття судом рішення у справі, що розглядається, доказів набрання законної сили вищевказаного судового рішення не надано.
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.
Частиною першою статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2939-ХІІ) встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Пункт 7 статті 10 Закону № 2939-XII закріплює право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування (пункт 1 цього Порядку).
За правилами пункту 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
За змістом частини шостої статті 2 Закону № 2939-XII порядок проведення Держфінінспекцією державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з пунктами 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Згідно з пунктом 50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Згідно зі ст.15 Закону №2939-ХІІ службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади. Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються. Працівник державної контрольно-ревізійної служби при виконанні покладених на нього обов'язків керується чинним законодавством і виконує вказівки своїх керівників. Ніхто інший, за винятком передбачених законодавством випадків, не вправі втручатися в діяльність службової особи державної контрольно-ревізійної служби. Втручання в діяльність працівника державної контрольно-ревізійної служби тягне за собою відповідальність, передбачену законодавчими актами.
Відповідно до п.10 ст.10 Закону №2939-ХІІ головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
З огляду на викладені норми органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
З матеріалів справи вбачається, що фінансова інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії ПАТ "Дніпрометробуд". Оскаржувана вимога Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.
Колегія суддів узгоджує свою правову позицію з практикою Верховного Суду України з цих питань.
На думку колегії суддів, приймаючи рішення, суд першої інстанції не врахував вищевказані норми, що призвело до помилкових висновків. З урахуванням зазначеного апеляційні скарги слід задовольнити лише щодо скасування судового рішення в частині. Постанову суду першої інстанції - скасувати в частині задоволених позовних вимог і в цій частині в задоволенні позову відмовити. В решті постанову суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області та Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2012р. у справі №2а/0470/1551/11 задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2012р. у справі № 2а/0470/1551/11 скасувати в частині задоволених позовних вимог і в цій частині в задоволенні позову відмовити.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна