08 липня 2015 рокусправа № П/811/4182/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.
за участі представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 р. в справі № П/811/4182/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Креатив» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_2 акціонерне товариство «Креатив» (далі - ПрАТ «Креатив») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.09.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 32 431 683 грн., з яких 21 621 122 грн. - основний платіж, 10 810 561 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Позивач вказує, що висновок податкового органу про безтоварність операцій є безпідставним через підтвердження фактичного здійснення операцій належними первинними документами.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 р. позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неврахуванні судом першої інстанції ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості, сертифікатів походження, документів щодо відповідності товару ДСТУ, протоколів випробувань по показникам безпеки, включаючи показники щодо вмісту бензоперону, мінеральних масел, журналу реєстрації виданих довіреностей, складських квитанцій, документів, які підтверджують отримання продукції; документів на підтвердження факту транспортування сільськогосподарської продукції; товаросупровідних документів, довіреностей на отримання товару, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, що підтверджують факт навантаження, розвантаження товару. Також вказує на неврахування судом не підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами-продавцями, що підтверджується податковою інформацією, отриманою від податкових органів за місцем реєстрації контрагентів. Апелянт зазначає про неврахування судом дефектності певних товарно-транспортних накладних, а також відсутності підтвердження по певним контрагентам факту зберігання товару.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Креатив» зареєстровано виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 06.10.2000 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31146251, перебуває на податковому обліку в Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, є платником податку на додану вартість.
Судом першої інстанції встановлено, що Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Креатив» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Народичі-Агро ОСОБА_3» за період з 01.10.2013 р. по 31.10.2013 р., ТОВ «Агро Регіон» за період з 01.02.2014 р. по 31.03.2014 р., ТОВ «Палада Плюс» за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., ТОВ «Массів» за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р., ТОВ «Аустрія Торг» за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р., ТОВ «Антуріум Торг» за період з 01.05.2014 р. по 31.05.2014 р., ТОВ «Украгро ОСОБА_3» за період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р.,ТОВ «Агро Даб» за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р., про що складено акт № 179/11-23-22-02/31146251 від 05.09.2014 р., яким встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 21 621 122 грн., в тому числі за жовтень 2013 р. - на 15151 грн., за лютий 2014 р. - на 68680 грн., грн., за березень 2014 р. - на 120730 грн., за квітень 2014 р. - на 83359 грн., за травень 2014 р. - на 11139414 грн., за червень 2014 р. - на 10193788 грн.
На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 р. № НОМЕР_1 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 32 431 683 грн., з яких 21 621 122 грн. - основний платіж, 10 810 561 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Позивачем оскаржене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте за наслідками розгляду скарг податкове повідомленні-рішення залишене без змін.
Також судом першої інстанції встановлено, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські відносини з ТОВ «Народичі - ОСОБА_3», ТОВ «Агро Регіон», ТОВ «Палада Плюс», ТОВ «Массів», ТОВ «Аустрія Торг», ТОВ «Украгро ОСОБА_3», ТОВ «Агро Даб», що підтверджується договором поставки № С13-02929 від 22.05.2014 р., договором поставки № с13-03043 від 05.06.2014 р., договором поставки № С13-03050 від 12.06.2014 р., договором поставки № МТ14-02011 від 08.05.2014 р., договором поставки № МТ14-0202 від 08.05.2014 р., договором поставки № МТ14-0206 від 13.05.2014 р., договором поставки № С13-02912 від 21.03.2014 р., договором поставки № С13-03073 від 12.06.2014 р., договором поставки № С13-03088 від 17.06.2014 р., договором поставки № С13-03106 від 20.06.2014 р., договором поставки № МТ14-0215 від 15.05.2014 р., договором поставки № МТ14-0217 від 16.05.2014 р., договором поставки № МТ14-0257 від 20.06.2014 р., договором поставки № С13-02821 від 14.05.2014 р., договором поставки № С13-0292902615 від 28.04.2014 р., договором поставки № С13-02736 від 08.05.2014 р., договором поставки № С13-02761 від 12.05.2014 р., договором поставки № С13-02783 від 13.05.2014 р., договором поставки № С13-03027 від 22.05.2014 р., договором поставки № С13-03007 від 02.06.2014 р., договором поставки № С13-03051 від 10.06.2014 р., договором поставки № С13-03042 від 06.06.2014 р., договором поставки № С13-03116 від 25.06.2014 р., договором поставки № С13-03126 від 27.06.2014 р., договором поставки № С13-03082 від 13.06.2014 р., договором поставки № МТ14-0197 від 28.04.2014 р., договором поставки № М14-0209 від 14.05.2014 р., договором поставки № МТ14-0241 від 05.06.2014 р., договором поставки № МТ14-0224 від 21.05.2014 р., договором поставки № МТ14-0261 від 23.06.2014 р., договором поставки № МТ14-0260 від 08.05.2014 р., договором поставки № МТ14-0251 від 17.06.2014 р., договором поставки № МТ14-0250 від 17.06.2014 р., договором поставки № МТ14-0204 від 08.05.2014 р., договором поставки № МТ14-0193 від 06.05.2014 р., договором поставки № МТ14-0179 від 28.04.2014 р., договором поставки № С13-02917 від 22.05.2014 р., договором поставки № С13-0397 від 20.06.2014 р., договором поставки № С13-03076 від 13.06.2014 р., договором поставки № МТ14-18 від 29.01.2014 р., договором поставки № С13-03076 від 13.06.2014 р., договором на поставку товару № 3099 від 31.07.2013 р., договором перевезення вантажів № С1ПС14-2 від 01.01.2014 р., договором поставки № МТ14-0177 від 28.04.2014 р., договором поставки № МТ14-0190 від 06.05.2014 р., договором поставки № МТ14-0222 від 21.05.2014 р., договором поставки № МТ14-0255 від 20.06.2014 р., договором поставки № МТ14-0265 від 25.06.2014 р.
Фактичне здійснення спірних господарських операцій суд першої інстанції вважав доведеним первинними бухгалтерськими документами: податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з підтвердження фактичного здійснення позивачем спірних господарських операцій та правомірного формування податкового кредиту за цими господарськими операціями.
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Креатив» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Народичі-Агро ОСОБА_3» за період з 01.10.2013 р. по 31.10.2013 р., ТОВ «Агро Регіон» за період з 01.02.2014 р. по 31.03.2014 р., ТОВ «Палада Плюс» за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., ТОВ «Массів» за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р., ТОВ «Аустрія Торг» за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р., ТОВ «Антуріум Торг» за період з 01.05.2014 р. по 31.05.2014 р., ТОВ «Украгро ОСОБА_3» за період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р.,ТОВ «Агро Даб» за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р., про що складено акт № 179/11-23-22-02/31146251 від 05.09.2014 р., яким встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 21 621 122 грн., в тому числі за жовтень 2013 р. - на 15151 грн., за лютий 2014 р. - на 68680 грн., грн., за березень 2014 р. - на 120730 грн., за квітень 2014 р. - на 83359 грн., за травень 2014 р. - на 11139414 грн., за червень 2014 р. - на 10193788 грн.
На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 р. № НОМЕР_1 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 32 431 683 грн., з яких 21 621 122 грн. - основний платіж, 10 810 561 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Позивачем оскаржене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте за наслідками розгляду скарг податкове повідомленні-рішення залишене без змін.
Підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства є встановлення відповідачем, що господарські операції між позивачем і ТОВ «Народичі - ОСОБА_3», ТОВ «Агро Регіон», ТОВ «Палада Плюс», ТОВ «Массів», ТОВ «Аустрія Торг», ТОВ «Украгро ОСОБА_3», ТОВ «Агро Даб» не проводились, на що вказує відсутність первинних документів по визначенню обсягів, змісту робіт, що в свою чергу не дає право на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні товару.
Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, зокрема, щодо формування позивачем податкового кредиту у спірних податкових періодах за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у ціні товару, придбаного у ТОВ «Народичі - ОСОБА_3», ТОВ «Агро Регіон», ТОВ «Палада Плюс», ТОВ «Массів», ТОВ «Аустрія Торг», ТОВ «Украгро ОСОБА_3», ТОВ «Агро Даб», з якими позивачем укладено відповідні договори поставки. Також судом першої інстанції правильно встановлено, що фактичне виконання умов укладених договорів підтверджено первинними документами за наслідками здійснення господарських операцій, а саме видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними. Оплата позивачем вартості придбаного товару з урахуванням сум податку на додану вартість підтверджена відповідними розрахунковими документами.
Податкові накладні, отримані від контрагентів, позивачем включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідні податкові періоди.
Розрахунки між сторонами договору проведені у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями.
Фінансово-господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами-постачальниками відображено у податковій звітності позивача по податку на додану вартість за відповідні податкові періоди 2013 р. та 2014 р.
Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Податкові накладні, видані позивачу контрагентами, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача, що підтверджується відомостями, які містяться в акту перевірки.
Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.
В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів та послуг підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.
Також колегія суддів зазначає, що використання придбаного товару та придбаних послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підтверджена наступним.
З обставин справи вбачається, що придбаний товар (соняшник, нерафінова соняшникова олія) використовувався позивачем у виробництві масложирової продукції, яка вироблялась на потужностях позивача, які входять до майнового комплексу, орендованого у ПП «Еллада» та у ТОВ «Кіровоградський комбікормовий завод», а також частково на термінала ТОВ «Евері», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних договорів. В подальшому вироблена масложирова продукція реалізована позивачем на адресу ПАТ «Харьківська бісквітна фабрика», ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», ПАТ «АВК», ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», ТОВ «Продімпекс», що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.
Використання позивачем придбаного у ТОВ «Массів» дерев'яного піддону та придбаних у ТОВ «Арго-Регіон» транспортних послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, зокрема товарно-транспортними накладними на транспортування соняшникового насіння, яке безпосередньо використовувалось позивачем для виробництва масложирової продукції.
Відповідно до акту перевірки основними видами діяльності позивача за КВЕД є виробництво нерафінованих олії та жирів; виробництво рафінованих олій та жирів; виробництво маргарину та аналогічних харчових жирів; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами.
Відтак, придбання товару та послуг за вказаними договорами, використання придбаного товару у виробництві масложирової продукції безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю позивача, що свідчить про використання придбаного товару та транспортних послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні господарські операції з придбання позивачем товарів та послуг у ТОВ «Народичі - ОСОБА_3», ТОВ «Агро Регіон», ТОВ «Палада Плюс», ТОВ «Массів», ТОВ «Аустрія Торг», ТОВ «Украгро ОСОБА_3», ТОВ «Арго Даб» здійснені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.
Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товару, оплату позивачем як покупцем товару та послуг сум податку на додану вартість в ціні такого товару та послуг постачальникам, тому позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту правомірно.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, що ґрунтуються на висновках актів інших податкових органів.
Суд апеляційної інстанції вважає, що акти перевірок контрагентів позивача та акти про неможливість проведення зустрічних звірок, на які посилається відповідач в акті перевірки та в апеляційній скарзі, не можуть бути належними та допустимими в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами, на підставі яких можливо зробити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
При цьому колегія суддів зазначає, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення податку до складу податкового кредиту і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Доводи апелянта про ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості, сертифікатів походження, документів щодо відповідності товару ДСТУ, протоколів випробувань по показникам безпеки, включаючи показники щодо вмісту бензоперону, мінеральних масел, журналу реєстрації виданих довіреностей, складських квитанцій, документів, які підтверджують отримання продукції; документів на підтвердження факту транспортування сільськогосподарської продукції; товаросупровідних документів, довіреностей на отримання товару, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, що підтверджують факт навантаження, розвантаження товару, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Так, сертифікати якості, сертифікати походження, документи щодо відповідності товару ДСТУ, протоколи випробувань по показникам безпеки, включаючи показники щодо вмісту бензоперону, мінеральних масел, не є первинними документами бухгалтерського обліку та не є документами податкового обліку, тому ненадання таких документів до перевірки не свідчить про порушення позивачем податкового законодавства.
Що стосується ненадання позивачем до перевірки журналу реєстрації виданих довіреностей, складських квитанцій, документів, які підтверджують отримання продукції; документів на підтвердження факту транспортування сільськогосподарської продукції; товаросупровідних документів, довіреностей на отримання товару, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, що підтверджують факт навантаження, розвантаження товару, суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку відповідачем проводилась позапланова документальна невиїзна перевірка, відповідачем не надано доказів витребування у позивача вказаних документів, відтак ненадання таких документів до перевірки не є підставою для висновку про відсутність таких документів у платника податків. При цьому суд звертає увагу на той факт, що вказані документи надані позивачем до матеріалів справи.
Також судова колегія не приймає доводи про дефектність певних товарно-транспортних накладних через те, що товарно-транспортні накладні підтверджують факт перевезення товару, не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України» на підтвердження господарських операцій з придбання товару. Крім того, певні недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних не спростовують факту поставки товару.
Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 р. в справі № П/811/4182/14 залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 р. в справі № П/811/4182/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Креатив» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 09.07.2015 р.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко