08 липня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Галичанського А. Д.
суддів: Перепелюк І.Б., Половінкіна Н.Ю.
секретар Балацька-Геряк О.П.
за участю ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення суми банківського вкладу, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 травня 2015 року,
В лютому 2015 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення суми банківського вкладу.
Посилалася на те, що 05 червня 2014 року між нею та відповідачем укладено договір-заяву № 300131/61652/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на три місяці в іноземній валюті, відповідно до умов якого вона передала банку гроші в сумі 3200 доларів США.
В подальшому 07 липня 2014 року між нею та відповідачем укладено додаткову угоду до договору про банківський строковий вклад (депозит) № 300131/61652/3-14 від 05 червня 2014 року, відповідно до умов якої вона передала банку гроші в сумі 4800 доларів США згідно квитанції № 9 від 07 липня 2014 року і сума вкладу збільшена до 8000 доларів США. Згідно умов договору вклад внесено на строк три місяці до 05 вересня 2014 року з виплатою процентів в розмірі 10,60 % річних.
№ 22-ц/794/965/15 р. Головуючий у 1-й інстанції Кирилюк Л.К.
категорія 19/27 Доповідач Галичанський А.Д.
05 вересня 2014 року вона звернулася до відповідача з вимогою про повернення їй вкладу в сумі 8000 доларів США та нарахованих процентів в сумі 166 доларів 82 центи США, однак вклад до даного часу не повернуто.
Просила стягнути з відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на її користь банківський вклад за договором-заявою № 300131/61652/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» від 05 червня 2014 року в сумі 8000 доларів США та нараховані проценти в сумі 166 доларів 82 центи США.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 травня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 за додатковою угодою до договору про банківський строковий вклад (депозит) № 300131/61652/3-14 від 07 липня 2014 року, укладеною за договором-заявою № 300131/61652/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» від 05 червня 2014 року, депозитні кошти в сумі 4800 доларів США та нараховані проценти в сумі 127 доларів 20 центів США, а всього суму 4927 доларів 20 центів США, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно сумі 105555 грн. 40 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вищезазначене рішення суду, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, ухвалене з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої за довіреністю діє ОСОБА_1, просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 про стягнення суми банківського вкладу за додатковою угодою до договору про банківський строковий вклад (депозит) № 300131/61652/3-14 від 07 липня 2014 року, укладеною за договором-заявою № 300131/61652/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» від 05 червня 2014 року в сумі 4800 доларів США та нарахованих процентів в сумі 127 доларів 20 центів США, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 1058-1060 ЦК України, договором-заявою № 300131/61652/3-14 від 05 червня 2014 року про банківський строковий вклад та додатковою угодою до договору про банківський строковий вклад (депозит) № 300131/61652/3-14 від 07 липня 2014 року, укладеними між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 Разом з тим, суд виходив з того, що ОСОБА_2 не надано квитанції про внесення нею суми 3200 доларів США на депозитний рахунок відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», тому доказів для підтвердження отримання відповідачем депозитних коштів в цій сумі немає.
Такі висновки суду першої інстанції стверджуються матеріалами справи.
Встановлено, 05 червня 2014 року між ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір-заяву № 300131/61652/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на три місяці в іноземній валюті на суму 3200 доларів США.
07 липня 2014 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору про банківський строковий вклад (депозит) № 300131/61652/3-14 від 05 червня 2014 року, відповідно до умов якої вона передала банку гроші в сумі 4800 доларів США згідно квитанції № 9 від 07 липня 2014 року і сума вкладу збільшена до 8000 доларів США. Згідно умов договору вклад внесено на строк три місяці до 05 вересня 2014 року з виплатою процентів в розмірі 10,60 % річних.
05 вересня 2014 року позивач звернулася до відповідача з вимогою про повернення їй вкладу в сумі 8000 доларів США та нарахованих процентів в сумі 166 доларів 82 центи США.
Згідно із ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ст.2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені в ч.ч. 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.
Разом із тим згідно із ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Положення ст.1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору.
За змістом ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.
Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року №516, (далі - Положення) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Відповідно до п.2.9. глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01 червня 2011 року № 174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Наведене спростовує доводи публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», на які є посилання в апеляційній скарзі, про недотримання письмової форми договору.
Не заслуговують на увагу посилання публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на те, що підпис на квитанції від 07 липня 2014 року № 9 щодо здійснення ОСОБА_2 вкладу вчинено начальником відділення №87 ОСОБА_3
Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» належність підпису на квитанції від 07 липня 2014 року № 9 працівником банку визнається.
На квитанції міститься відбиток печатки (штампа), який публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» не оспорюється.
З огляду на викладене квитанція від 07 липня 2014 року № 9 за змістом та формою відповідає вимогам, які передбачені пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року №174.
Само по собі посилання публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на вчинення у вказаній квитанції підпису працівником банку (філії, відділення), який прийняв готівку, не спростовує обставини здійснення ОСОБА_2 вкладу в сумі 4800 дол. США на виконання між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та нею укладеного договору.
Згідно із ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Згідно п.6 договору-заяву № 300131/61652/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» після закінчення строку, визначеного п.1 договору-заяви, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.2 Основних умов.
05 вересня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» з заявою про отримання суми вкладу готівкою, однак відповідач зобов'язання за додатковою угодою до договору про банківський строковий вклад (депозит) № 300131/61652/3-14 від 07 липня 2014 року, укладеною за договором-заявою № 300131/61652/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» від 05 червня 2014 року, по видачі коштів в сумі 4800 доларів США та нарахованих процентів в сумі 127 доларів 20 центів США не виконав.
За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 травня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді: