м.Вінниця
22 травня 2013 р. Справа № 802/2147/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: Могилів - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
до: ОСОБА_1
про: стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Могилів - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по земельному податку в сумі 12 357,12 грн., яка у встановлений законом строк не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Справу розглянуто в порядку скороченого провадження, оскільки у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.
Копія ухвали суду про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 30.04.2013 року направлялась відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною позивачем та внесеною до ЄДРПОУ (а.с.19).
Вказану ухвалу відповідач отримав 08.05.2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, однак представником відповідача на адресу суду надіслано заперечення від 18.05.2013 року за вх. № 12200, в яких відповідачем висвітлена думка щодо заявленого позову та не додано жодного доказу спростування доводів позивача щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню.
З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути дану справу у скороченому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини та розглянувши заперечення представника відповідача, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за землю в сумі 12 357,12 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно поданої відповідачем до податкового органу декларації № НОМЕР_1 від 30.06.2011 року, підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.6, 8), податковим повідомленням - рішенням форми "Ф" №0258172800 від 30 червня 2011 року (а.с.12) та податковою вимогою форми "Ф" №1181 від 20.04.2012 року, яка була надіслана боржнику за адресою, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та ним отримана 23.05.2012 року (а.с.9)
Проте, доказів, які свідчать про оскарження вимоги відповідачем, та доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в розмірі 12 357,12 грн., на день розгляду справи суду не було надано.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі -ПК України) платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Відповідно до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.
Згідно статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Статтею 286 ПК України, встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункта14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності і стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 3 статті 50 Бюджетного кодексу України, органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законодавства.
Оскільки податковий борг відповідача по земельному податку на час розгляду справи є непогашеним, він підлягає стягненню за рішенням суду.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищезазначене та станом на день розгляду адміністративної справи відповідачем заборгованість не погашена, суд дійшов висновку про задоволення вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Державного бюджету України ( р/р 33212813700009, УДКСУ у Вінницькій області, код платежу 13050300, МФО 802015, одержувач місцевий бюджет міста Могилів - Подільського, код банка 38031302) заборгованість по земельному податку з фізичних осіб в сумі 12 357,12 грн. (дванадцять тисяч триста п'ятдесят сім гривень дванадцять копійок).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна