Справа 484/2059/15-а
Провадження № 2-а/484/85/15
09.07.2015року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого суддя - Літвіненко Т.Я. розглянувши в письмовому провадженні в місті Первомайську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС ДАІ м. Ульянівка УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення -
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС ДАІ м. Ульянівка УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В позовній заяві позивач вказує, що 20.05.2015р. о 13.40 год. він на автомобілі марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1, рухався по а/д Київ-Одеса та на 247км був зупинений відповідачем, який повідомив, що він рухався зі швидкість 149км/год, але пристрою, за допомогою якого вимірювалась швидкість, йому не пред'явив, фото не надав. Він не погодився із протоколом, вказуючи, що він рухався зі швидкістю 75км/год, оскільки здійснював поворот з автодороги в напрямку смт. Голованівськ, однак, не зважаючи на його пояснення, відповідач склав протокол та виніс відносно нього постанову.
Вважає, що постанова винесена не правомірно, оскільки правопорушення він не скоював.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву, в якій підтримав позов у повному обсязі та просив задовольнити його.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання листа. Причини неявки не відомі. Клопотання до суду не надходили.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Отже, враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов слідуючого.
20.05.2015 р. відповідачем складений протокол серії АП1 №792914 та винесена постанова серія ПС2 №254079, згідно якої позивач, керуючи автомобілем марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1, 20.05.2015р. о 13.35год. на 247 км а/д Київ-Одеса рухався зі швидкістю 149км/год, тобто перевищив дозволену швидкість руху, та його за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАп, було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Швидкість руху вимірювалась приладом ««TruCam» (а.с. 3, 4).
Згідно п.п. ґ) п.12.6 ПДР України поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, дозволяється рух із швидкістю не більше 110 км/год.
Частина 1 ст. 122 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за перевищення водіями встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Будь-яких доказів, які б спростували твердження позивача та підтверджували правомірність винесеної постанови, відповідачем не надані.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення, складена відносно позивача є протиправною та підлягає скасуванню, а адміністративна справа - закриттю на підставі ст. 247 ч.1 КУпАП за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не надано суду достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП
Керуючись ст.ст. 2, 7, 158, 159, 162, 163, 167 КАС України, суд -
Постанову серії ПС2 №254079 по справі про адміністративне правопорушення від 20.05.2015 р., винесену інспектором ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту роти ДПС ДАІ м. Ульянівка УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: