КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 488/2746/15-ц
Провадження № 2/488/1460/15 р.
03.07.2015 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Селіщева Л.І., розглянувши клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору, -
Позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду із даним позовом до відповідача - ОСОБА_3, в якому просить:
- провести поділ майна подружжя, виділивши їй - автомобіль НОМЕР_1, 2008 року випуску, вартістю 210 000 грн., а відповідачеві - виділити гараж в Автогаражному кооперативі "РЕТРО", вартістю 105 000 грн.
У даній позовній заяві міститься клопотання від позивача - ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору у зв"язку з її скрутним матеріальним станом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Постанові Пленуму № 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначив, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, чи звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, а також те, що до матеріалів позовної заяви не надані докази, які характеризують матеріальний стан позивачки і підтверджують неможливість з поважних причин сплатити встановлений законом судовий збір, вважаю що підстав для задоволення клопотання немає.
Керуючись ч. 1 ст. ст. 82 ЦПК України суд,
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Селіщева