09.07.15
Справа № 2-п/489/34/2015
№ 2/489/2630/2014
09.07.2015 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
при секретарі - Бреженюк Н.С.,
за участю:
відповідача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
позивача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду від 17.11.2014 р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини,
В червні 2015 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду від 17.11.2014 р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що судом було розглянуто справу за його відсутності, оскільки він не отримував судових викликів та повідомлень. Крім того ОСОБА_1 зазначав, що він не згоден з розміром аліментів на утримання дружини. Оскільки отримує мінімальну заробітку плату, та з нього вже стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 від всіх видів доходу. Однак в зв'язку з тим, що він не був особисто присутнім в судовому засіданні, він не мав можливості подати свої докази та заперечення проти позову.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просить суд скасувати заочне рішення Ленінського районного суду від 17.11.2014 р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив скасувати заочне рішення.
Позивачка ОСОБА_4 вважала,що заява задоволенню не підлягає.
Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи № 2/489/2630/2014, суд встановив наступне.
17.11.2014 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено заочне Рішення по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини, відповідно до якого позовні вимоги було задоволено. А саме стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення сином ОСОБА_5 трирічного віку - 13.11.2016 р.
Справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 призначалась до судового розгляду неодноразово - на 20.10.2014 р., 17.11.2014 р.
Згідно ч. 5 ст. 74 ЦПК України судові повістки надсилаються поштою рекомендованим листом із повідомленням.
Як вбачається з матеріалів справи, судові повістка на адресу відповідача ОСОБА_1, визначену в позовній заяві, були направлені у встановленому законом порядку, однак фактично ним не отримані (а.с. 15-16, 34-35).
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він не був присутнім в судовому засіданні з поважних причин, оскільки не отримував судових повісток. Відповідно не мав можливості надати суду свої докази та заперечення проти позову, а саме щодо того, що з нього вже стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки від заробітку, він отримує мінімальну заробітну плату, через що не має можливості сплачувати аліменти на утримання дружини у вказаному нею розмірі.
Згідно ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не був присутнім в судовому засіданні з поважних причин, в зв'язку з чим не мав можливості надати суду свої докази та заперечення проти позову, суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 229, 230, 231, 232 ЦПК України, суд -
Скасувати заочне рішення Ленінського районного суду від 17.11.2014 р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини.
Виконавчі листи, видані за цим рішенням - відізвати.
Призначити справу до розгляду в загальному порядку на 16.09.2015 р. на 09.30 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: