33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
08 липня 2015 року Справа № 918/365/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Мамченко Ю.А.
судді Дужич С.П. ,судді Саврій В.А.
при секретарі Німчук А.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу позивача ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Рівненської області від 14.05.2015 року у справі №918/365/15 (суддя Марач В.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ
до Комунального підприємства "Дубнокомуненергія"
про стягнення в сумі 13 004 грн. 58 коп.
Рішенням господарського суду Рівненської області (суддя Марач В.В.) від 14 травня 2015 року у справі №918/365/15 було відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - позивач) до Комунального підприємства «Дубнокомуненергія» (надалі - відповідач) про стягнення в сумі 13004 грн. 58 коп. /а.с. 67-71/.
Вказане рішення обґрунтовано тим, що укладенням договору про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію від 20.20.2014 року сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу №12/550-ТЕ-28 від 28.08.2012 року. Оскільки, розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені договором про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію від 20.10.2014 року, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% відсотки річних у розмірі 1092 грн. 20коп., інфляційних втрат у розмірі 11 912 грн. 25 коп. - відсутні.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 14.05.2015 року у справі №918/365/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю /а.с. 76-78/. Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права статей 525, 526, 599, 617, 625, 631 Цивільного кодексу України та процесуального права статей 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України, без дослідження усіх істотних обставин справи та підлягає скасуванню. Зокрема, апелянт зазначає, що договором №850/30 від 20.10.2014 року організацію взаєморозрахунків укладеного відповідно до постанови Кабінету міністрів України №30 чітко встановлено, що даний договір є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування (пункт 14). Відповідач виконав свої зобов'язання за договором про організацію взаєморозрахунків 20.11.2014 року, сплативши суму основного боргу у розмірі 127773,87 грн.. Відповідно до розрахунку заборгованості щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних вбачається, що вони нараховані за період з 09.08.2014 року по 20.11.2014 року, через прострочення оплати за поставлений природний газ протягом січня-квітня 2013 року. Тобто, нарахування таких санкцій здійснювалося до моменту набуття чинності договором про організацію взаєморозрахунків №850/30 від 20.10.2014 року. Крім того, пунктом 6.1 Договору купівлі-продажу №12/550-ТЕ-28 від 28.08.2012 року встановлено, що остаточний розрахунок за фактично спожитий природний газ здійснюється до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу. Жодних застережень щодо настання у відповідача обов'язку оплатити спожитий природний газ виключно після надходження коштів з державного бюджету, вказаний пункт договору не містить. Змін і доповнень, щодо строків здійснення розрахунків по Договору в порядку пункту 10.3 Договору сторонами не внесено, а в силу статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08 червня 2015 року у справі №918/365/15 було прийнято до провадження апеляційну скаргу позивача та призначено дату судового засідання на 08 липня 2015 року /а.с. 75/.
Від відповідача - Комунального підприємства «Дубнокомуненергія» надійшов відзив №366 від 02 липня 2015 року на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає, що оскаржуване рішення ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом, як норми процесуального, так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх у своєму рішенні, надано належну оцінку доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді обставин справи. За таких обставин, апеляційна скарга ПАТ НАК «Нафтогаз України» не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Рівненської області від 14.05.2015 року у справі №918/365/15 необхідно залишити без змін.
Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 07 липня 2015 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Тимошенка О.М. та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П., суддя Саврій В.А..
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином /а.с. 85-86/.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.
Крім того, відповідно до пункту 4 ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 08 червня 2015 року явка представників сторін визначалась на їх розсуд.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.08.2012 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" м.Київ (Продавець) та Комунальним підприємством "Дубнокомуненергія" (Покупець) укладено договір №12/550-ТЕ-28 купівлі-продажу природного газу.
За умовами пункту 1.1 договору Продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ ввезений на територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах договору.
Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (пункт 1.2 договору).
Пунктом 2.1 договору визначено, що Продавець передає Покупцеві з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року до 1270000 тис.куб.м., у тому числі по місяцях (тис.куб.м.): жовтень - 190,0; листопад - 470,0; грудень - 610.
Відповідно до пункту 2.3 договору за розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб. м), приведений до стандартних умов.
Умовами пункту 3.1 договору визначено, що Постачальник передає газ Покупцеві у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця.
Право власності на газ переходить від Постачальника до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
За умовами пункту 3.3 договору Приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів, обліку газу Покупця.
Відповідно до умов пункту 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу - газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.
Згідно пункту 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).
За умовами пункту 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1091,00 грн., з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування ПДВ. До сплати за 1000 м3 природного газу 1091,00грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20грн., всього з ПДВ 1309, 20 грн.
Загальна сума вартості газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за природний газ проводиться Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 11 договору встановлено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін,, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 серпня 2012 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Договір підписано повноважними представниками та скріплено відбитками печаток сторін.
На виконання умов договору №12/550-ТЕ-28 купівлі-продажу природного газу позивач у період з серпня 2012 року по грудень 2012 року, поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1189287 грн. 78 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу наявними в матеріалах справи.
Акти прийому-передачі природного газу підписані повноважними представниками та скріплені відбитками печаток сторін.
20.10.2014 року між Територіальним органом Казначейства у Рівненській області, Департаментом фінансів Рівненської ОДА, Департаментом житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської ОДА, Фінансовим управлінням Дубенської міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства Дубенської міської ради, Комунальним підприємством "Дубнокомуненергія", Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" укладено договір про організацію взаєморозрахунків №850/30.
Пунктом 1 договору встановлено, що предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 року № 30 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".
Умовами пункту 2 договору про організацію взаєморозрахунків встановлено, що сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків та послідовність виконання сторонами договору.
Пунктами 3-11 Договору про організацію взаєморозрахунків встановлено послідовність виконання сторонами договору.
Відповідно до пункту 12 Договору про організацію взаєморозрахунків з метою виконання договору сторони зобов'язуються:
1) забезпечити подання до територіальних органів Казначейства належним чином оформлених договорів та платіжних документів згідно з "Порядком та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування";
2 ) не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору;
3) перерахувати кошти наступній стороні;
4) обмінюватися наявною інформацією для задоволення взаємних інтересів у процесі виконання договору;
5) забезпечити проведення взаєморозрахунків відповідно до договору та з урахуванням укладених договорів на рахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання сторонами платіжних документів територіальні органи Казначейства своїми платіжними дорученнями можуть самостійно перераховувати кошти в порядку, передбаченому договором.
Умовами пункту 13 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання своїх зобов'язань за договором відповідно до законодавства України.
У пункті 15 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Договір підписано повноважними представниками та скріплено відбитками печаток сторін.
Згідно пункту 9 договору №850/30, сторона шоста (КП "Дубноконуменергія") перераховує на рахунок сторони останньої (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") кошти в сумі 127773,87 грн., у тому числі ПДВ 21295,65 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором від 28.08.2012 року №12/550-ТЕ-28 за 2012 рік.
Згідно пунктів 2, 3 та пункту 12 Договору №850/30, з метою виконання договору сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору та перераховувати кошти наступній стороні.
Сторони засвідчують, що після виконання договору, вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору (пункт 17 Договору №841/30).
Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення від 20.11.2014 року відповідачем здійснено оплату за поставлений природний газ згідно договору купівлі-продажу природного газу №12/550-ТЕ-28 від 28.08.2012 року на суму 127773,87 грн..
Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Невиконання відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо оплати поставленого природного газу у строки, встановлені Договором купівлі-продажу природного газу, слугувало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення 11912 грн. 25 коп. - суму на яку змінилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів за період з 08.2014 року по 11.2014 року, 1092 грн. 20 коп. - 3% річних від простроченої суми за період з 09.08.2014 року по 20.11.2014 року.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, як вірно встановлено місцевим господарським судом, укладенням договору про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію від 20.20.2014 року сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу №12/550-ТЕ-28 від 28.08.2012 року.
Отже, для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до пункту 17 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.
Місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 1092 грн. 20 коп., інфляційних втрат у розмірі 11912 грн. 25 коп. відсутні, оскільки, розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені Договором про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію від 20.10.2014 року.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 09.09.2014 року у справах № 5011-1/1043-2012-42/528-2012 та № 5011-35/1533-2012-19/522-2012, а також у справі №3-23гс15 від 25.03.2015 року.
Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.
Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
Рішення господарського суду Рівненської області від 14.05.15 року у справі №918/365/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу № 918/365/15 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Саврій В.А.