04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"07" липня 2015 р. Справа№ 910/29041/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Шипка В.В.
Коротун О.М.
при секретарі Єременко К.Л.
за участю представників
від позивача: не з'явились
від відповідача: Волошин В.А., дов. № 3-131100/9814 від 18.05.2015р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу
скаргу Публічного акціонерного товариства „Грін Банк"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 23.02.2015 р.
у справі № 910/29041/14 (головуючий суддя Грєхова О.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства „Грін Банк"
до Публічного акціонерного товариства „Банк"
Фінанси та кредит"
про повернення грошових коштів 193 188, 15 грн.
Публічне акціонерне товариство "Грін Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення 193 188,15 грн., в тому числі 175625,59 грн. неправомірно списаних грошових коштів та 17562,56 грн. штрафу.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.02.2015 року у справі № 910/29041/14 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство „Грін Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва 23.02.2015 року у справі № 910/29041/14 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Грін Банк" у справі № 910/29041/14 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 р. у справі № 910/29041/14 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Самсін Р.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015р. у справі № 910/29041/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Самсін Р.І. та розгляд справи призначено на 27.04.2015р.
23.04.2015р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2015р. у справі № 910/29041/14 без змін.
24.04.2015р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про відмову від позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що дана заява не підлягає задоволенню, оскільки відмова позивача від позову на стадії апеляційного провадження у справі, не передбачена Господарським процесуальним кодексом.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 р. у справі № 910/29041/14 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М,
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015р. у справі № 910/29041/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. та розгляд справи призначено на 16.06.2015р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015р. у справі № 910/29041/14 було виправлено описку, а саме в даті призначення апеляційної скарги.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 р. у справі № 910/29041/14 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Шипко В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015р. у справі № 910/29041/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Шипко В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015р. у справі № 910/29041/14 відкладено розгляд справи на 07.07.2015р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 р. у справі № 910/29041/14 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Коротун О.М., Шипко В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015р. у справі № 910/29041/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Коротун О.М., Шипко В.В.
Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представники позивача у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
24.09.2013 між Публічним акціонерним товариством "Грін Банк" (агент) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) укладено агентський договір на здійснення грошових переказів № 113/2013, відповідно до умов якого банк уповноважує, в агент приймає на себе зобов'язання здійснювати перекази (приймання/виплату) як на території України, так і за кордоном/із-за кордону готівкові грошові кошти в національній та іноземній валюті фізичним особам (клієнтам) на умовах, передбачених даним договором і діючим законодавством України. Вказані грошові перекати здійснюються з використанням програмного забезпечення автоматизованих робочих місць міжнародної системи переказів "Аверс", встановленої у агента.
Відповідно до п. 2.1.2 договору агент зобов'язаний здійснювати грошові перекази та обслуговувати клієнтів, які користуються системою, на рівні прийнятих в системі стандартів, відповідно "Керівництву оператора" наданого банком агенту в електронному вигляді в комплекті програмного забезпечення системи.
Дохід агента за здійсненні грошові перекази по даному договору складається з комісійної винагороди в розмірі: 33% від загальної суми комісії, встановленої банком за здійснення відправлення переказу клієнтам на території України, у відповідності з додатком № 1 до даного договору; 33% від загальної суми комісії, встановленої банком за здійснення відправлення переказу клієнтам на території України, у відповідності з додатком № 1 до даного договору; розмір комісії, який стягується з клієнта за здійснення грошових переказів за кордон, а також дохід агента за здійснення грошових переказів (відправлення/видача), вказаний в додатку № 3 до даного договору (п. 3.1 договору).
Отримані агентом від клієнтів суми грошових коштів за здійснення переказів перераховуються агентом на кореспондентський рахунок агента відкритий в банку, код банку 300131, код ЄДРПОУ 09807856, за вирахуванням доходу агента, розрахованого у відповідності з п. 3.1 даного договору не пізніше банківського дня, наступного за днем, коли був здійснений прийом грошових коштів від клієнтів (п. 3.2 договору).
30.09.2014 відповідачем списано з кореспондентського рахунку позивача, який відкритий у відповідача, грошові кошти в сумі 175625,59 грн. та прийняті позивачем від клієнтів перекази 24.09.2014.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014р. № 595/БТ "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ГРІН БАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 25.09.2014 року № 98 щодо виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ГРІН БАНК" строком на 3 місяці з 25 вересня 2014 року по 25 грудня 2014 року.
03.10.2010 позивач звернувся до відповідача з претензією № 987 щодо повернення списаних грошових коштів в сумі 175625,59 грн. у зв'язку з тим, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку і примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку у відповідача були відсутні підстави для списання коштів на виконання умов агентського договору. На доказ отримання претензії відповідачем 08.10.2014 позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте відповідач відповіді на претензію не надав, грошові кошти не повернув.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.
Постановою Правління НБУ №42 від 12.02.2013р. "Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу" визначено, що операції з приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу за допомогою платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки (робоче місце працівника, облаштоване платіжним пристроєм, який дає змогу ініціювати переказ) здійснюють, у тому числі комерційні агенти банків - юридичні особи, які уклали агентські договори з банками.
Відповідно до п.1.24 ст.1 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що кореспондентський рахунок - це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.
Міжбанківський переказ коштів - переказ коштів між банками в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов'язань банків (п.1 гл.1 Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті).
Згідно зі ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" клієнт банку - це будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
Таким чином, саме клієнт ініціював переказ власних коштів через агента Банку (Позивача), який з метою здійснення міжбанківського переказу розмістив кошти клієнта на кореспондентському рахунку у Банку, тобто, ці кошти не є власністю позивача.
Пунктом 16 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Згідно з п. 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у цьому Законі термін "вкладник" вживається у значені "фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката".
Враховуючи дану норму, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закону, тому, на них не поширюється виняток з обмеження встановленого пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Визначення терміну "кредитор банку" міститься у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Зобов'язання позивача за Агентським договором на здійснення грошових переказів №113/2013 від 24.09.2013р. щодо виконання доручення клієнтів на переказ коштів, не є власним грошовим чи майновим зобов'язанням Агента, оскільки клієнт, що ініціює переказ доручає Агенту виконати операцію за рахунок власних коштів, а не коштів Агента. Тобто, предметом Агентського договору від 24.09.2013р. є зобов'язання Агента надати послугу здійснення переказу грошових коштів, а не сплатити суму власних грошових коштів.
Таким чином, здійснюючи перекази клієнтів, позивач не мав перед відповідачем власних зобов'язань майнового (грошового) характеру, оскільки його фактичним зобов'язанням є лише послуга здійснення переказу грошових коштів клієнтів. За надання послуг позивач отримував передбачену договором комісійну винагороду (п.3.1. Договору). відповідно, Банк не є кредитором Агента у розумінні чинного законодавства України, а, отже положення ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на дані правовідносини поширюватись не можуть.
Відповідно до положень Агентського договору позивач зобов'язаний здійснювати обслуговування клієнтів (а не переказувати власні грошові кошти). Встановлені ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження не поширюються на обслуговування клієнтів щодо здійснення переказів.
Керуючись ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку, тобто, все те, що належить банку.
Відповідно до ч.2 ст.50 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб до ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом.
Таким чином, введення тимчасової адміністрації до Агента не може бути підставою нездійснення переказу грошових коштів клієнта та позбавлення його права власності на них.
Пунктом 3.4. Агентського договору передбачена можливість здійснення заліку зустрічних вимог за зобов'язаннями, визначеними п.п. 3.1., 3.2., 3.3. та 3.6. цього Договору між прийнятими та виплаченими протягом одного банківського дня грошовими переказами. Якщо за підсумками діяльності Агента за поточний банківський день протягом якого було здійснено приймання грошових коштів від Клієнтів та виплата Клієнтам таких грошових коштів із використанням системи, виникло позитивне сальдо на користь Банку, Агент перераховує належну Банку суму грошових коштів (позитивне сальдо на користь Банку) протягом цього дня на кореспондентський рахунок Агента, відкритий у Банку, а Банк списує належну йому суму з кореспондентського рахунку Агента, відкритого у Банку.
Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом (ст.1071 ЦК України).
Главою 2 Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті визначено, що взаємовідносини в системі міжбанківських розрахунків між її учасниками регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства. Главою 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що списання договірне (далі - договірне списання) - списання банком з рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.
Відповідно, не може вважатися порушенням в розумінні ст.36 вказаного Закону виконання відповідачем положень Агентського договору щодо договірного списання з кореспондентського рахунку Агента Банку суми переказів, ініційованих клієнтами.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог та вважає їх необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено неправомірність списання коштів в розмірі 174625,59 грн. та нормами діючого законодавства не передбачено повернення грошових коштів за наведених обставин в позовній заяві. Проте, законодавством передбачено, що, будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови, оскільки згідно з положеннями ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2015р. у справі № 910/29041/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Грін Банк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2015р. у справі № 910/29041/14 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/29041/14 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді В.В. Шипко
О.М. Коротун