"06" липня 2015 р. Справа № 917/375/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плужник О.В., суддя Пушай В.І. , суддя Барбашова С.В.
при секретарі Крупа О.О.
за участю представників сторін:
позивача - Олевський В.Й., за довіреністю б/н від 24.11.14 р. ;
відповідача - Боровик Л.О., за довіреністю №1-02-38/871 від 31.12.14 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Ізюмське звірогосподарство", м. Ізюм (вх. №3332 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 20.05.15 року у справі № 917/375/15
за позовом ТОВ "Ізюмське звірогосподарство", м. Ізюм
до Чутівської районної державної адміністрації у Полтавській області, смт. Чутове
про визнання датою закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 22 квітня 2004 року, укладеного між сторонами, - дату 22 квітня 2014 року
Позивач, ТОВ "Ізюмське звірогосподарство", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Чутівської районної державної адміністрації у Полтавській області з позовом про визнання датою закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 22.04.2004 року, укладеного між сторонами, - дату 22.04.2014 року.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.05.2015 року по справі №917/375/15 (суддя Бунякіна Г.І.) в позові відмовлено.
Позивач, ТОВ "Ізюмське звірогосподарство", не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на необгрунтованість, неповне з'ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права при його прийнятті.
Просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 20.05.2015 року по справі №917/375/15 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Ізюмське звірогосподарство".
Як зазначає позивач у своїй скарзі, з моменту укладення договору орендар повністю та належним чином виконував абсолютно всі умови за договором оренди від 22.04.2004 р., в тому числі, і в частині своєчасного внесення орендної плати.
Під час прийняття оскаржуваного рішення суд першої інстанції послався на норми Глави 18 ЦК України (ст.ст. 251 - 255), якими встановлено порядок визначення та обчислення строків і дійшов висновку, що строк дії договору оренди від 22.04.2004 р. в редакції додаткової угоди від 21.04.2009 р. встановлено на 10 років, однак він обмежений датою 30.12.2013 р., яка у відповідності з положеннями ч. 2 ст. 251 ЦК України підпадає під поняття "термін", пославшись на те, що дата конкретизації дії правочину є договірною, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позову.
При цьому, на думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної оцінки твердженням сторін, що ними дійсно допущено технічну помилку у тексті Додаткової угоди, а також не врахував інші докази, наявні в матеріалах справи, зокрема Листи Відділу Держземагентства у Чутівському районі Полтавської області № 05-03/4511 від 19.11.2014 р. та № 01-23/00521 від 10.02.2015 р., а також не застосував інші норми чинного законодавства щодо строків та істотних умов договору оренди землі.
Скаржник наполягає на тому, що оскільки Додаткова угода від 21.04.2009 р. була зареєстрована у Державному реєстрі земель 04.11.2009 р. за №04095720002, то відлік строку оренди земельної ділянки у 5 років починається саме з цієї дати, у зв'язку з чим він закінчується 04.11.2014 р., що підтверджується Листами Відділу Держземагентства у Чутівському районі Полтавської області №05-03/4511 від 19.11.2014 р. та №01-23/00521 від 10.02.2015 р.
За таких обставин апелянт вважає, що позовна вимога щодо визнання датою закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки - дати 22.04.2014 р. є обґрунтованою та знаходиться у межах, визначених законодавством, тобто до 04.11.2014 р.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав. Його представник в засіданні судової колегії проти апеляційної скарги не заперечує.
Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 22.04.2015 року між Чутівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Ізюмське звірогосподарство" (орендар) на підставі розпорядження голови Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області №618 від 18.11.2004 року "Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Ізюмське звірогосподарство" та рішення Чапаєвської сільської ради Чутівського району Полтавської області №3 від 31.10.2004 року "Про згоду передачі земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ізюмське звірогосподарство", був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 64,5 га, що знаходиться на території Чапаєвської сільської ради Чутівського району Полтавської області.
Вищевказана земельна ділянка згідно з актом прийому-передачі була реально передана в оренду в 2004 році, а сам договір зареєстрований в Чутівському районному земельному відділі 22.04.2004 року, про що у Державному реєстрі земель 22.04.2004 року зроблений відповідний запис під №3.
21.04.2009 року на підставі ст. 17 Земельного Кодексу України та ст. 33 Закону України "Про оренду землі" між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.04.2004 року, якою внесено зміни до п. 7 договору. Вказаний пункт викладено у наступній редакції: "Продовжити договір оренди на 5 років до 30.12.2013 року. Договір укладено строком на 10 років до 30.12.2013 року". Додаткова угода була зареєстрована 04.11.2009 року в Чутівському районному відділі Полтавського регіонального філіалу "ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель зроблено запис №04095720002.
З моменту укладення договору орендар повністю та належним чином виконував абсолютно всі умови за договором оренди від 22.04.2004 року, в тому числі і в частині своєчасного внесення орендної плати та мав намір продовжувати дію вказаного договору і надалі.
У зв'язку з наведеним, 03.02.2014 року на виконання п. 7 спірного договору, за 2 місяці і 19 днів до закінчення терміну дії договору позивач звернувся до Головного управління Державного земельного агентства у Полтавській області з клопотанням про видачу дозволу на розробку технічної документації з метою поновлення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 56,26 га. для товарного сільськогосподарського виробництва на території Чапаєвської сільської ради Чутівського району.
Головне управління Держземагенства у Полтавській області своїми листами № 255/200 від 07.03.2014 року, № 1994/200 від 01.04.2014 року, № 34-16-0.8-2924/2-14 від 02.06.2014 року, № 28-16-0.8-8767/2-14 від 14.11.2014 року відмовило ТОВ "Ізюмське звірогосподарство" у продовженні договору оренди земельної ділянки від 22.04.2004 року з огляду на порушення терміну, зазначеного в ст. 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому останнє посилалось на додаткову угоду від 21.04.2009 року, відповідно до якої договір оренди землі закінчився 31.12.2013 року.
З метою встановлення дійсного строку закінчення договору оренди земельної ділянки позивач звертався для відібрання пояснень до фізичних осіб, які безпосередньо підписували додаткову угоду від 21.04.2009 року. Крім цього, на адресу Чутівської районної державної адміністрації була направлена претензія № 1 від 26.01.2015 року.
У відповіді на претензію № 02-40/134 від 27.01.2015 року відповідач повідомив, що з 01.01.2013 року до компетенції райдержадміністрацій не віднесені питання розпорядження земельними ділянками державної форми власності і претензія задоволенню не підлягає.
Позивач зазначає, що Чутівська РДА відмовилася виправити допущену механічну помилку шляхом укладання додаткової угоди, на чому наполягав останній, не зважаючи на наявність підтверджуючих документів.
Вважаючи свої права порушеними, ТОВ "Ізюмське звірогосподарство" звернулося до суду з позовом про визнання датою закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 22 квітня 2004 року, укладеного між сторонами, - дату 22 квітня 2014 року.
Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Тобто, встановлення (узгодження) строку дії договору оренди та орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є обов'язковою вимогою при укладанні сторонами договору оренди землі (додаткової угоди до договору).
Як вбачається з матеріалів справи, у додатковій угоді від 21.04.2009 року (а. с. 22) сторонами узгоджено наступне: Продовжити договір оренди терміном на 5 років до 30.12.2013 року. Договір укладено терміном на 10 років до 30.12.2013 року.
Отже, строк дії договору оренди від 22.04.2004 року в редакції додаткової угоди встановлено та обмежено його датою 30.12.2013 року.
Крім цього, сторонами узгоджено розмір орендної плати, форма платежу, строк і порядок її внесення, яку орендар вносить щомісячно до 30 числа на рахунок Чапаєвської сільської ради: - 4 % за рільні землі та пасовища; 5 % за землі господарського двору від нормативної грошової оцінки в сумі 23 812, 88 грн. за 2009 рік; - 5 % за рільні землі та пасовища, 5 % за землі господарського двору від нормативної грошової оцінки в сумі 38 488, 80 грн. за кожен сільськогосподарський рік за 2010-2011 р. р.; - 6 % за рільні землі та пасовища, 5 % за землі господарського двору від нормативної грошової оцінки в сумі 42410,50 грн. за кожен сільськогосподарський рік за 2012-2013 р. р.
З матеріалів справи вбачається, що в тексті додаткової угоди відсутні будь - які дані про розмір орендної плати на 2014 рік.
Тому, посилання відповідача на труднощі при спробі продовження строку дії договору оренди земельної ділянки на новий термін через протиріччя і двояке тлумачення закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки, обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції. Зазначена у додатковій угоді дата не є механічною помилкою, оскільки у тексті чітко зазначено дату, до якої діє договір - 30.12.2013 року,
На підставі вищевикладеного та враховуючи, що дата конкретизації дії правочину (30.12.2013 року) є договірною, а цивільне законодавство не містить пов'язаності з математичними складовими щодо строків, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За таких обставин, рішення господарського суду Полтавської області від 20.05.15 року у справі №917/375/15 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Рішення господарського суду Полтавської області від 20.05.15 року у справі № 917/375/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 09.07.15
Головуючий суддя Плужник О.В.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Барбашова С.В.