04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"07" липня 2015 р. Справа№ 11/5026/2567/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Баранця О.М.
Мальченко А.О.
Від позивача - Тютюнник С.В. ( довір. №45/16 від 09.06.15);
Від відповідача - Муравський С.П. ( довір. від 28.02.14р.);
Від ДВС - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.05.2015
у справі №11/5026/2567/2011
за скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 24.09.2014 на бездіяльність Смілянського міського відділу державної виконавчої служби
та скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 23.02.2015 на дії Смілянського міського відділу державної виконавчої служби при виконанні наказу
у справі №11/5026/2567/2011
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс"
про стягнення 2 048 663,18 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.05.2015р. у справі №11/5026/2567/2011 скаргу дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" від 24.09.2014 на бездіяльність Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції, яка полягає у неповному виконанні наказу господарського суду Черкаської області від 28.11.2011 № 11/5026/2567/2011. Скаргу дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" від 23.02.2015 на дії Смілянського міського відділу державної виконавчої служби задоволено частково, визнано неправомірними дії Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції, які полягають у винесенні постанови від 01.06.2012 ВП № 31780578 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 28.11.2011 № 11/5026/2567/2011, визнано незаконною постанову від 01.06.2012 ВП № 31780578 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 28.11.2011 № 11/5026/2567/2011. У решті вимог скаргу відхилено.
Ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що визначений порядок списання заборгованості за природний газ боржником дотримано, а інфляційні втрати, 3% річних та пеня є списаними відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" 29.12.2011, тобто, в день затвердження протоколу комісії боржника № 2, як це вказано в пункті 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду стягувач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.05.2015р. та задовольнити скаргу ДК «Газ України» на бездіяльність органу державної виконавчої служби та задовольнити скаргу на дії органу державної виконавчої служби.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, враховуючи, той факт, що рішення Господарського суду Черкаської області набрало законної сили лише 23.12.11р. (після набрання чинності Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та л електричну енергію» від 12.05.11) відповідно заборгованість за рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.12.11, на виконання якого видано наказ від 28.12.11 у справі №11/5026/2567/2011 не підлягає списанню, оскільки станом на 04.06.11 дана заборгованість з штрафних та фінансових санкцій в бухгалтерському обліку суб'єктів списання не була відображена.
В судове засідання апеляційного господарського суду 07.07.2015. не з'явився представник Смілянського міського відділу державної виконавчої служби .
Враховуючи те, що представник Смілянського міського відділу державної виконавчої служби про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника Смілянського міського відділу державної виконавчої служби.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.12.2011 з товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стягнуто 1 502 837,15грн. основного боргу, 117 245,34грн. пені, 311 184,00грн. інфляційних, 117 396,69грн. річних, 20 487,00грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання рішення, 28.12.2011 господарським судом було видано наказ. Стягувач направив цей наказ до органу ДВС, 21.03.2012 відкрито виконавче провадження ВП № 31780578 щодо виконання наказу господарського суду від 28.12.2011.
01.06.2012 державним виконавцем Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції своєю постановою про закінчення виконавчого провадження закрито виконавче провадження по виконанню наказу № 11/5026/2567/2011 від 28.12.2011, оскільки в ході виконавчого провадження виконавцем було встановлено повне погашення боржником присудженої судом суми з посиланням на акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Черкаської області із скаргою від 24.09.2014 на бездіяльність органу виконавчої служби - Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції, з тих підстав, що наказ господарського суду від 21.03.2012 не виконаний в частині стягнення з боржника 566 549,03 грн. та незважаючи на це жодних дій для повного виконання вказаного наказу виконавчою службою не вчиняється. В подальшому - 23.02.2015 дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надіслала до суду скаргу на дії Смілянського міського відділу державної виконавчої служби (з заявою про відновлення строку), які полягають у винесенні постанови від 01.06.2012 ВП № 31780578 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 28.11.2011 № 11/5026/2567/2011 з мотивів безпідставності винесення цієї постанови, оскільки наказ господарського суду від 21.03.2012 в частині стягнення з боржника 566 549,03 грн. не виконаний, за доводами скаржника списання цих коштів не було.
04 червня 2011 року набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12 травня 2011 року.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те,що боржник - ТОВ "Смілаенергопромтранс" підпадає під ознаки підприємств, що зазначені у статті 1 названого Закону. Пеня, інфляційні та річні, що стягнуті за рішенням суду у даній справі, нараховані на заборгованість за природний газ, що був поставлений позивачем по Договору № 35/08-БО від 30.09.2008, і спожитий відповідачем у жовтні-грудні 2010 року, тобто за період, який підпадає під регулювання даного Закону.
Відповідно до пункту 14 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення виконавчих дій орган ДВС виходив з того, що боржник ТОВ "Смілаенергопромтранс" вже сплатив борг перед ДК "Газ України", що підтверджено актом звірки розрахунків за 2011 рік, підписаним сторонами договору від 30.09.2008 № 35/08-БО поставки природного газу. Тому 01.06.2012 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з тих підстав, що боржником зобов'язання перед стягувачем виконані.
Згідно статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. За приписом статті 605 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 статті 2 Закону № 3319 підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.97 по 01.01.11, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Пунктом 2.5. Закону № 3319 передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.11 № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію. Даний порядок визначає механізм списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Пунктом 6 Порядку передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Господарським судом Черкаської області встановлено, що наказом від 05.09.2011 № 22, на виконання пункту 6 Порядку, боржником утворено комісію з питань списання заборгованості.
Із матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що основна заборгованість боржника за спожитий газ в сумі 1 502 837,15 грн. списана відповідно до протоколу засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ № 1 від 31.10.2011. Списання заборгованості зі сплати пені, індексу інфляції та процентів річних, що нараховані на заборгованість за природний газ, проведено на підставі протоколу комісії боржника № 2 від 29.12.2011, затвердженого її головою, який був надісланий кредитору - стороні за Договором 30.12.2011 та отриманий Черкаською філією 12.01.2012.
Таким чином, вірним є висновок місцевого господарського суду про те, що визначений порядок списання заборгованості за природний газ боржником дотримано, а інфляційні втрати, 3% річних та пеня є списаними відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" 29.12.2011, тобто, в день затвердження протоколу комісії боржника № 2, як це вказано в пункті 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що для списання заборгованості із штрафних та фінансових санкцій обов'язковою умовою є наявність протоколів обох сторін не відповідають приписам вказаних вище нормативних актів, оскільки ні Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", ні Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію це не передбачено, натомість в пункті 6 Порядку вказано, що датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу, а не протоколів. Тому обґрунтованими є доводи представника боржника про те, що саме 29.12.2011 слід вважати списаними штрафні санкції в сумі 566 549,03 грн., що вказані в рішенні суду у даній справі.
Не можуть бути покладені в основу рішення доводи скаржника про те, що заборгованість із штрафних та фінансових санкцій може бути списана лише на підставі відповідного договору, оскільки відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1.01.97 по 1.01.11, щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Таким чином, пунктом 7 вищевказаної постанови встановлено не порядок списання заборгованості, а спосіб визначення розміру заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі договорів про поставку природного газу. Доводи скаржника про обов'язковість укладення договору про списання заборгованості у зв'язку з прямою вказівкою закону є неспроможними, оскільки законом такої вказівки не передбачено, а встановлено лише визначення заборгованості у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України (таким договором є договір на поставку газу).
Така правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 06.02.2013 у справі № 07/12/11/1924 та від 12.09.2013 у справі № 09/11/1925. У вказаних справах судом встановлено, що комісія зі списання заборгованості за природний газ, створена ТОВ "Смілаенергопромтранс", 29.12.11 (протокол № 2) вирішила списати заборгованість з пені, трьох процентів річних та індексу інфляції, визначений порядок списання заборгованості за природний газ відповідачем ТОВ "Смілаенергопромтранс" дотримано, а інфляційні втрати, 3% річних та пеня є списаними, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Згідно статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки у вказаних справах розглядалися спори між цими ж сторонами - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Смілаенергопромтранс", та встановлена обставина щодо законності та правомірності списання комісією боржника заборгованості з пені, трьох процентів річних та індексу інфляції, що оформлено протоколом від 29.12.2011, в якому наступним пунктом було вирішено списати заборгованість з пені, трьох процентів річних та індексу інфляції по договору № 35/08-БО (що був предметом розгляду у даній справі), тому вказані обставини в силу статті 35 ГПК України не потребують повторного доказування.
Отже, стягнута за рішенням господарського суду у даній справі сума 548826,03 грн., яка складається із: 117 245,34 грн. пені, 311 184,00 грн. інфляційних, 117 396,69 грн. трьох відсотків річних, є також списаною (як і сума основного боргу) відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", тому у державної виконавчої служби були відсутні підстави для примусового стягнення вказаної суми із боржника, отже, виконавче провадження в цій частині наказу суду закінчене правомірно.
Необґрунтованими є доводи скаржника про те, що заборгованість з пені, трьох процентів річних та індексу інфляції по договору № 35/08-БО не була списана і обліковується по балансу скаржника, оскільки, як встановлено судами, визначений порядок списання заборгованості за природний газ боржником дотриманий, а пеня, інфляційні втрати, та 3 % річних є списаними з 29.12.2011 відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію. Тому безпідставним є включення суми пені, трьох процентів річних та індексу інфляції по договору № 35/08-БО у передавальний баланс на 31.03.2012, адже відповідно до наказу № 404 від 08.11.2011 Черкаська філія ліквідовувалася станом на 31.03.2012, а включати в баланс суми, що є списаними до дати балансу, безпідставно.
У наказі господарського суду від 28.12.2011, виданому на примусове виконання рішення господарського суду Черкаської області від 09.12.2011 у даній справі, вказано також про стягнення з ТОВ "Смілаенергопромтранс" 20 487грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що разом складає 20 723 грн., і в цій частині жодних проплат коштів чи угод між сторонами не було. Тобто, державним виконавцем прийнято постанову від 01.06.2012 про закінчення виконавчого провадження по наказу суду, який був виконаний не повністю. Проти вказаної обставини представники сторін та ДВС не заперечували.
Відповідно до Закону державний виконавець повинен здійснювати заходи до примусового виконання виконавчого документа до повного його виконання, невчинення таких дій є порушенням Закону, а постанова про закінчення виконавчого провадження є незаконною.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив про те, що є незаконною бездіяльність державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції, що полягала у неповному виконанні наказу господарського суду Черкаської області від 28.11.2011 № 11/5026/2567/2011, а саме в частині стягнення з ТОВ "Смілаенергопромтранс" 20 487,00грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та у зв'язку з цим є незаконними його дії щодо закриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вказаного наказу господарського суду. Той факт, що боржник сплатив стягувачу в процесі розгляду даної скарги вказані у наказі суду судові витрати, не змінює висновку суду про незаконність постанови від 01.06.2012 про закінчення виконавчого провадження, оскільки на момент прийняття вказаної постанови судові витрати не були сплачені боржником і у державного виконавця були відсутні підстави для прийняття такої постанови до повного виконання наказу господарського суду, однак, оскільки рішення виконане повністю, тому у решті вимог скарги судом обґрунтовано відхилено.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Черкаської області від 22.05.2015р. підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.101-103,106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.05.2015р. у справі №11/5026/2567/2011 залишити без змін.
3.Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №11/5026/2567/2011.
Повний текст постанови складено та підписано 09.07.2015р.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді О.М. Баранець
А.О. Мальченко