Справа № 2-18
18 березня 2008 року
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Ковальчука М.В.
секретаря Бейкун С.Б.
з участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить суд розірвати шлюб з відповідачем при цьому зазначивши, що з 01 березня 1997 року перебуває з ним в зареєстрованому шлюбі.
Від спільного проживання з відповідачем мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою. Між нею та відповідачем виникли неприязні стосунки через які вони не можуть разом проживати.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав, які в ньому зазначені і просить суд його задовольнити .
Відповідач відносно позову не заперечує та згоден на розірвання шлюбу.
В судовому засіданні встановлено, що сторони 01 березня 1997 року зареєстрували шлюб в Олевському райвідділі реєстрації актів громадянського стану Житомирської області за актовим записом № 18, що стверджується свідоцтвом про одруження.
Від спільного проживання в шлюбі сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження дитини, яка проживає з позивачкою .
Під час шлюбу між сторонами виникли неприязні відносини, відповідач вживає спиртні напої, не надає належної допомоги сім”ї, і вони не підтримують подружніх стосунків майже шість місяців, спільного господарства не ведуть.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 112 СК України, з якої слідує, що шлюб розривається за позовом одного з подружжя, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.
В даному випадку суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання сторін та збереження їх сім'ї є неможливим, тому шлюб між ними слід розірвати.
Позивачка стверджує, що її рішення про розірвання шлюбу є остаточним і відповідає її волі. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
Суд також дійшов висновку, що місцем проживання неповнолітньої дитини слід визнати за місцем проживання позивачки, так як це в даному випадку не суперечить її інтересам.
Керуючись: ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 112,161 СК України суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянами України, зареєстрований в Олевському райвідділі реєстрації актів громадянського стану Житомирської області за актовим записом № 18 від 01 березня 1997 року - розірвати.
Місцем проживання дитини , доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за місцем проживання матері ОСОБА_1.
Сторони звільнені від сплати державного мита , відповідно до п. 18 ст.4 Декрету КМ України « Про державне мито » , як потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Сторони звільнити від сплати державного мита при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС в прибуток держави , як потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до п.18 ст. 4 Декрету КМ України „ Про державне мито”.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області, на протязі 20 днів після подачі письмової заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається на протязі 10 днів після оголошення рішення суду.
Суддя :