Справа № 760/12272/15-ц
Провадження № 6/760/447/15
01 липня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Буніна О.М., розглянувши подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махова Д.А. про обмеження права виїзду за межі України, -
30.06.2015 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махова Д.А. звернувся до суду з заявою про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_2 до виконання нею своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Розділом VI та ст. 377-1 ЦПК України не визначено, яка за формою та змістом має бути заява про обмеження виїзду за межі України.
Єдиною статтею ЦПК України, яка визначає форму та зміст позовної заяви є стаття 119, яка визначає форму та зміст позовної заяви.
Оскільки в розділі VI ЦПК України не визначено форму та зміст позовної заяви, слід застосувати аналогію права на підставі ч. 8 ст. 8 ЦПК України, де передбачено наступне: якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Вивченням матеріалів подання встановлено, що воно не відповідає вимогам ст. 119-120 ЦПК України, оскільки державним виконавцем неповно викладені обставини, якими він обґрунтовує своє подання, так як заявником не надано доказів які б свідчили про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків і на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутись і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Крім того, відповідно до ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, заявником не надано документів в підтвердження вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, з наданням йому часу для добровільного виконання, тобто докази того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань перед стягувачем.
Отже, у порушення вимог ст. 10 ЦПК України державним виконавцем у поданні не зазначено і не надано доказів факту ухилення боржника від виконання зобов'язань.
Крім того, у порушення вимог ч. 1 ст. 120 ЦПК України подання подано в одному екземплярі, що позбавляє суд можливості направити його для ознайомлення заінтересованим особам у справі.
За таких обставин вважаю за необхідне надати заявнику строк для усунення недоліків подання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 377-1, 119-121 ЦПК України, суддя, -
Подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махова Д.А. про обмеження права виїзду за межі України, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків.
Надати строк на усунення недоліків терміном не більше 5-ти днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом подачі нового подання з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: