Провадження №1-кп/760/61/15
Справа №760/622/14-к
07 липня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013110140000996 від 19.11.2013р. за обвинуваченням
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Підбуж Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, освіта повна середня, одруженого, на утриманні донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, дітей немає, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 22.04.2010р. Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.263 КК України до 1 року позбавлення волі, 05.10.2010р. звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 23 дні
ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Севастополь, АР Крим, українця, громадянина України, освіта повна середня, одруженого, дітей немає, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,-
за участю сторін та інших учасників кримінального провадження
-//- прокурора - ОСОБА_7
-//- захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10
-//- обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_5
19.11.2013р., в нічний час, ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , знаходячись на залізничному вокзалі станції Київ-Пасажирський, що на Вокзальній площі, 1 в м. Києві, з метою заволодіння чужим майном вступили в попередню змову і стали діяти спільно та узгоджено.
І, того ж дня, біля 02 год. 20 хв., ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , знаходячись в залі очікування «Конкорс», залізничного вокзалу станції Київ-Пасажирський, помітивши раніше незнайомого гр.-на ОСОБА_12 і з метою заволодіння його майном, діючи спільно та узгоджено за попередньою змовою між собою, всі троє підійшли до нього, і під приводом необґрунтованих претензій затягнули ОСОБА_12 до переходу колій №8-9 і, зупинившись на перехідній площині між східцями з метою унеможливлення вільних дій потерпілого, ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 діючи спільно та узгоджено, притиснувши його до стіни, розташувались півколом перед ОСОБА_12 .
Після чого ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, з метою заволодіння майном ОСОБА_12 , з кишені своїх штанів дістав ніж і спільно з ОСОБА_13 почав демонструвати його перед потерпілим, після чого ОСОБА_6 приставив ніж до правої частини тулуба потерпілого та став погрожувати нанесення ним ударів і з метою припинення опору ОСОБА_12 наказав йому знімати куртку, проте останній не виконав його вимогу.
Далі, ОСОБА_5 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , висловлюючи словесні погрози щодо застосування до потерпілого насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я, скориставшись тим, що той злякався, сприйнявши загрозу для свого життя як реальну, разом з ОСОБА_13 стягнули з ОСОБА_12 куртку, вартість якої відповідно до висновку експерта №343 від 22.11.2013р. становить 180 грн.
Після чого, ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 разом з майном потерпілого, яким вони заволоділи розбійним шляхом, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на свій розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину не визнав і суду показав, що 19.11.2013р. він взагалі не вживав алкогольних напоїв і в нічний час він перебував в залі очікування «Конкорс» на Центральному залізничному вокзалі в м.Києві, де побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_12 , який, знаходячись у стані сильного алкогольного сп'яніння, зухвало себе поводив, з приводу чого він зробив йому зауваження, на яке той негативно відреагував та став висловлюватися в його адресу брутальною лайкою, очевидцями виниклого з потерпілим конфлікту стали ОСОБА_5 та раніше незнайомий ОСОБА_6 , з яким той підійшов до нього.
Далі, він запропонував ОСОБА_12 вийти на вулицю поговорити, і вони спустилися до переходу колій №8-9, де збуджений потерпілий став штовхати його і, знявши з себе куртку, кинув її на підлогу та пішов у невідомому напрямку.
Після цього він, піднявши з підлоги куртку ОСОБА_12 , пішов з нею в зал очікування розшукати потерпілого та повернути йому куртку, проте його ніде не було, а через деякий час їх втрьох затримали працівники міліції.
Крім того, обвинувачений заявив в суді, що ні він, ні ОСОБА_5 з ОСОБА_6 взагалі ніяких злочинних дій щодо потерпілого не вчиняли, в тому числі і розбійного нападу, не погрожували йому ні ножем, ні іншим чином і вважає, що потерпілий обмовив їх, надавши суду неправдиві покази.
Свою ж самообмову під час досудового слідства обвинувачений ОСОБА_3 пояснює застосуванням до нього оперативними працівниками ЛВ на станції Київ-Пасажирський психологічного та фізичного тиску
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 вказує також на порушення під час досудового розслідування його права на захист, оскільки він під психологічним впливом слідчої ОСОБА_14 змушений був відмовитися від послуг захисника.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину також не визнав і суду показав, що 19.11.2013р., в нічний час, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 перебував в залі очікування «Конкорс», що на Центральному залізничному вокзалі в м. Києві, де побачив ОСОБА_3 , з яким він раніше працював на будівництві, який на підвищених тонах щось з'ясовував з випившим незнайомим йому чоловіком, ОСОБА_12 , якому він запропонував вийти на вулицю переговорити.
І вони всі разом пішли на платформу, проте дорогою потерпілий продовжував вести себе зухвало, на що він неодноразово йому вказував, а потім ОСОБА_12 несподівано для всіх зняв із себе куртку і пішов у невідомому напрямку, а ОСОБА_3 , підібравши його куртку, накинув собі на плечі, після чого вони повернулися в зал очікування, щоб знайти потерпілого та повернути йому куртку, однак їх затримали працівники міліції.
Крім того, ОСОБА_5 вказує на самообмову на досудовому слідстві, у зв'язку із застосуванням до нього оперативними працівниками лінійного відділу міліції психологічного та фізичного тиску, про що свідчить виявлений у нього медичними працівниками при надходженні до СІЗО №13 синець під лівим оком.
Також обвинувачений повідомив в суді, що на досудовому слідстві він змушений був відмовитися від юридичних послуг захисника під психологічним тиском слідчого, що призвело до порушення його права на належний захист.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 також не визнав свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні і категорично заперечував про наявність зговору у нього з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_12 з погрозою застосування до нього будь-якого насильства, в тому числі і ножем, та заволодіння майном останнього.
Разом з тим, він не заперечував факт свого перебування 19.11.2013р. на території Центрального залізничного вокзалу в м.Києві, де його ОСОБА_5 познайомив з ОСОБА_3 , у якого з незнайомим йому ОСОБА_12 виник конфлікт, в процесі якого він штовхнув потерпілого в плече, оскільки той вів себе зухвало, на що потерпілий, агресивно зреагувавши, зняв із себе куртку і кудись пішов.
Крім того, ОСОБА_6 повідомив суду про свою обмову на досудовому слідстві, у зв'язку із застосуванням до нього психологічного та фізичного тиску оперативними працівниками міліції, і під психологічним тиском слідчого написав заяву про відмову від захисника.
Не зважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своєї вини в пред'явленому їм обвинуваченні за ч.2 ст.187 КК України, їх вина повністю доведена належними та допустимими доказами, які отриманні в порядку, встановленому кримінально-процесуальним кодексом України:
- показаннями допитаного безпосередньо у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_12 , який в суді підтвердив, що 19.11.2013р. він перебував у приміщенні залізничного вокзалу в м. Києві, очікуючи поїзд, де зі своїми знайомими вживав спиртне.
І біля 02-00 год. ночі до нього підійшло троє незнайомих випивших чоловіків, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та попросили прикурити і, отримавши відмову, ОСОБА_3 , потягнувши його за комір, став вимагати вийти з ним на вулицю.
Спускаючись до колій, вищевказані хлопці на східцях оточили його, стали словесно погрожувати йому, в цей час ОСОБА_5 вдарив його в бік і став вимагати передати йому грошові кошти, а ОСОБА_6 під примусом змусив зняти з себе куртку, в свою чергу ОСОБА_3 взяв ножа у останнього та, приставивши його йому у бік, висунув вимогу про передачу йому куртки.
Злякавшись погроз, побоюючись за своє життя та здоров'я, він зняв із себе куртку, після чого ОСОБА_6 наніс йому один удар в область обличчя, після цього хтось із хлопців наніс йому ще один удар по спині, від чого він присів, а потім звернувся до працівників міліції, які через деякий час затримали цих чоловіків.
- показаннями безпосередньо допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , який суду показав, що 19.11.2013р. він разом із знайомим ОСОБА_12 знаходився на центральному залізничному вокзалі, де вони разом вживали спиртні напої, після чого він заснув і, прокинувшись, побачив, що троє незнайомих хлопців про щось голосно розмовляють з ОСОБА_12 , якого попросили вийти з ними, а через деякий час ОСОБА_12 , повернувшись до зали очікування, проте вже без верхнього одягу,пояснив, що хлопці погрожували йому ножем та забрали у нього куртку, і той звернувся до міліції.
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_12 від 19.11.2013р., де зазначений час та обставини вчинення на нього 19.11.2013р. незнайомими чоловіками нападу, які погрожували йому ножем та заволоділи його речами.
(т.2 а.с.116)
- протоколом огляду місця події від 19.11.2013р., відповідно до якого була оглянута площадка між східцями до залізничних колій №8-9 вокзалу станції Київ-Пасажирський, де ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був здійснений розбійний напад на потерпілого ОСОБА_12 (т.2 а.с.121-122)
- наданими безпосередньо під час судового засідання показаннями допитаної в якості свідка слідчої ОСОБА_14 , яка суду показала, що під час перебування у неї в провадженні кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вона, як слідчий, проводила ряд процесуальних дій, в тому числі 19.11.2013р. складала протокол огляду місця події, під час якого нею оглядалося місце вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_12 ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які до моменту обрання їм Шевченківським районним судом м.Києва запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та поміщення їх до СІЗО №13 в порядку ст.208 КПК України не затримувалися, їх явку до неї забезпечували оперативні працівники міліції, при цьому до них ніякі спецзасоби не застосовувалися.
Крім того, даний свідок в суді спростувала показання обвинувачених щодо застосування нею чи іншими працівниками міліції до всіх трьох обвинувачених будь-яких недозволених методів, в тому числі, і під час написання ними заяв про відмову від послуг захисників.
- протоколом огляду місця події від 19.11.2013р. та фотознімками до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 повідомив та вказав на присутніх чоловіків, на ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які 19.11.2013р.в нічний час вчинили відносно нього розбійний напад та заволоділи його шкіряною курткою, у подальшому вилученої у ОСОБА_3 , з погрозою застосування ножа, вилученого - у ОСОБА_6 (т.2 а.с.117-120)
- наданими безпосередньо під час судового засідання показаннями допитаної в якості свідка слідчої ОСОБА_16 , яка в суді підтвердила факт вилучення нею 19.11.2013р. у ОСОБА_3 - куртки, яка належала ОСОБА_17 , а у ОСОБА_6 - складного ножа, які в присутності понятих були опечатані в два поліетиленові пакети, скріплені підписами понятих та печатками, і перед опечатуванням вилученого нею ножа, він був поміщений до картонної коробки.
Крім того, як зазначила даний свідок в суді, що при складанні протоколу огляду місця події в його тексті нею була допущена помилка, виправлена у подальшому коректором, і під час проведення нею процесуальних дій з обвинуваченими до них не застосовувалися спецзасоби та будь-які недозволені методи.
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 22.11.2013р., відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 під №1 впізнав чоловічу куртку, якою 19.11.2013р. заволоділи, як пізніше стало відомо ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6
(т.2 а.с.151-153)
-протоколом огляду від 22.11.2013р., відповідно до якого в присутності понятих була оглянута чоловіча куртка, яка належить потерпілому ОСОБА_12 (т.2 а.с.130)
- висновком товарознавчої експертизи за №343 від 22.11.2013р., відповідно до якого залишкова вартість наданої на дослідження куртки чоловічої з матеріалу чорного кольору на момент скоєння злочину, 19.11.2013р., з урахуванням її зносу та наявності дефектів становить 180 грн.
(т.2 а.с.126-129)
- висновком дактилоскопічної експертизи та експертизи холодної зброї за №344 від 27.11.2013р., відповідно до якого наданий на дослідження ніж не являється холодною зброєю, а є господарсько-побутовим ножем і на ньому не виявлено слідів пальців рук. (т.2 а.с.134-136)
- протоколом слідчого експерименту від 21.11.2013р. за участю потерпілого ОСОБА_12 , відповідно до якого потерпілий повністю відтворив обставини вчинення на нього 19.11.2013р. ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 розбійного нападу з погрозою застосування ножа. (т.2 а.с.138-141)
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19.11.2013р., відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 за тілобудовою, рисами обличчя та одягу впізнав особу під №1, якою виявився ОСОБА_3 , який 19.11.2013р. разом з іншими невідомими особами напав на нього і погрожуючи ножем, заволодів його курткою. (т.2 а.с.142-144)
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19.11.2013р., відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 за тілобудовою та ознаками одягу впізнав особу під №3, яким виявився ОСОБА_6 , який 19.11.2013р. разом з іншими невідомими особами напав на нього та заволодів його курткою. (т.2 а.с.145-147)
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19.11.2013р., відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 за тілобудовою, рисами обличчя та ознаками одягу впізнав особу під №2, яким виявився ОСОБА_5 , який 19.11.2013р. разом з іншими невідомими особами напав на нього, та погрожуючи ножем, заволодів його курткою.
(т.2 а.с.148-150)
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 від 24.12.2013р. з фототаблицями до нього, відповідно до якого ОСОБА_3 повністю відтворив всі обставини вчинення ним разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на другому поверсі залізничного вокзалу станції Київ-Пасажирський між входом до колій №8 та №9 злочину відносно потерпілого ОСОБА_12 , де ОСОБА_6 з правої кишені штанів дістав ножа та став погрожувати ним потерпілому, вимагаючи віддати куртку, яку потім останній віддав ОСОБА_3
(т.2 а.с.167-174)
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_6 від 24.12.2013р. з фототаблицями до нього, відповідно до якого ОСОБА_6 повністю відтворив всі обставини вчинення ним разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на другому поверсі залізничного вокзалу станції Київ-Пасажирський між входом до колій №8 та №9 злочину відносно потерпілого ОСОБА_12 , де у ОСОБА_3 виник конфлікт з потерпілим, під час якого вони всі разом із застосуванням погроз вимагали від ОСОБА_12 відати куртку, яка була на ньому. (т.2 а.с.178-186)
З урахуванням зібраних доказів, проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість та достовірність, оскільки в ході проведення досудового розслідування вони отриманні відповідно до вимог кримінально-процесуального кодексу України і прямо вказують на винуватість обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, яке виразилося у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Невизнання ж обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_12 з погрозою застосування фізичного насильства до останнього, суд сприймає як обрану ними лінію свого захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, оскільки їх вина повністю підтверджується зібраними та дослідженими безпосередньо у судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_12 , який підтвердив факт вчинення відносно нього обвинуваченими розбійного нападу із погрозою застосування до нього насильства.
Твердження ж обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо застосування до них під час досудового слідства фізичного та психологічного тиску оперативними працівниками ЛВ на станції Київ-Пасажирський, в результаті чого вони на досудовому слідстві себе обмовили та визнали себе винуватими у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду провадження і спростовуються висновком службового розслідування за фактом можливих неправомірних дій з боку окремих працівників ЛВ на ст.Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 24.04.2015р., яким не встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях працівників міліції ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ознак кримінального правопорушення.
А наявність же виявленого 22.11.2013р. при огляді в Київському слідчому ізоляторі №13 у ОСОБА_5 тілесного ушкодження у вигляді: синця під лівим оком жовто-зеленого кольору розміром 2-5см., підтвердженого наданою суду інформацією від 29.04.2015 року з медичної частини СІЗО, не може свідчити про застосування до обвинуваченого незаконних методів саме з боку працівників правоохоронних органів, оскільки сам ОСОБА_5 під час його огляду медичними працівниками ніяких скарг з цього приводу не висловлював.
Що стосується доводів сторони захисту щодо порушення прав на захист обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 під час досудового розслідування, то вони спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадженнями заявами самих обвинувачених, датованими 20.11.2013р. щодо їхньої добровільної відмови з особистих причин від участі захисників, крім того, самими захисниками обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які були допущені під час досудового розслідування, не були оскаржені дії слідчої ОСОБА_14 у встановленому законом порядку.
А щодо доводів сторони захисту про порушення слідчою ОСОБА_14 вимог ст.208 КПК України, оскільки під час затримання 19.11.2013р. обвинувачених не був складений відповідний протокол затримання, хоча обвинувачені приблизно з 02-30 год. 19.11.2013р. весь час перебували у супроводі працівників міліції, а також до них були застосовані спецзасоби у вигляді «наручників», то вони спростовуються показаннями допитаних судом свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , які спростували доводи сторони захисту, і стверджували суду, що обвинувачені не затримувалися в порядку ст.208 КПК України, а також до них не застосовувалися спецзасоби у вигляді наручників і вони могли вільно пересуватися по кабінету.
Крім того, судом не встановлений факт обмови обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з боку свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , оскільки вони попереджалися судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, крім того, самі обвинувачені вказували на відсутність неприязливих відносин з цими особами.
За таких обставин суд визнає недопустимими надані стороною обвинувачення докази, а саме: протокол одночасного допиту потерпілого ОСОБА_12 та підозрюваного ОСОБА_5 від 20.11.2013р. (т.2 а.с.161-163), протокол одночасного допиту потерпілого ОСОБА_12 та підозрюваного ОСОБА_3 від 20.11.2013р. (т.2 а.с.164-166), протокол одночасного допиту потерпілого ОСОБА_12 та підозрюваного ОСОБА_6 від 21.11.2013р. (т.2 а.с.175-177), протокол одночасного допиту свідка ОСОБА_21 та підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від 22.11.2013р., оскільки свої висновки суд може ґрунтувати відповідно до ч.4 ст.95 КПК України лише на показаннях, які безпосередньо були сприйняті судом під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , згідно ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно акту амбулаторної судової комісійної нарколого-психіатричної експертизи за №994 від 05.12.2013р. ОСОБА_5 в період інкримінованого йому правопорушення, 19.11.2013р., не знаходився у стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, хоча і виявляв ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності.
І на даний час ОСОБА_5 виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності, проте за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, і не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, проте потребує проведення протиалкогольного лікування. (т.2 а.с.194-196)
Згідно акту амбулаторної судової комісійної нарколого-психіатричної експертизи за №1017 від 12.12.2013р. ОСОБА_3 в період інкримінованого йому правопорушення, 19.11.2013р., не страждав будь-яким психічним захворюванням, не знаходився у стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
І на даний час ОСОБА_3 за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, і не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.
(т.3 а.с.48-50)
Згідно акту амбулаторної судової комісійної нарколого-психіатричної експертизи за №1005 від 10.12.2013р. ОСОБА_6 в період інкримінованого йому правопорушення, 19.11.2013р., не страждав будь-яким психічним захворюванням, не знаходився у стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, хоча і виявляв ознаки епізодичного зловживання алкогольними напоями.
І на даний час ОСОБА_6 виявляє ознаки епізодичного зловживання алкогольними напоями, проте за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, і не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.
(т.3 а.с.59-61)
Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує тяжкість вчиненого ними злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу кожного з обвинувачених, раніше судимого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і ОСОБА_3 , які не судимі в силу ст.89 КК України, однак притягувалися до кримінальної відповідальності, всі троє тривалий час ніде не працюють і не зайняті суспільно-корисною працею, думку потерпілого, який наполягала на суворому покаранні обвинувачених, відсутність скарг на ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за місцем їх проживання, негативну характеристику на ОСОБА_6 за місцем проживання, відношення всіх трьох обвинувачених до вчиненого та роль кожного з них під час вчинення даного правопорушення, їх молодий вік, наявність у ОСОБА_3 сім'ї та на утриманні неповнолітньої доньки і вважає, що виправлення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 неможливе без ізоляції від суспільства, і вони заслуговують на покарання у виді позбавлення волі, проте не на максимальний строк.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Що стосується речових доказів: розкладного ножа, переданого на зберігання до камери речових доказів ЛВ на ст. Київ-Пасажирський, суд відповідно до п.4 ч.9 ст.100 КПК України вважає необхідним знищити;
- куртку чоловічу з матеріалу чорного кольору, передану під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_12 , суд відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України вважає необхідним залишити у розпорядженні ОСОБА_12 .
Відповідно ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 витрати за проведення судово-трасологічної експертизи у розмірі 489 грн. та витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 130 грн. 40 коп.
Крім того, підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_22 витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 130 грн. 40 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст.370, 374, 376 КПК України суд, -
Визнати винуватими ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України і призначити їм покарання:
- ОСОБА_3 у виді - 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
- ОСОБА_5 у виді - 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
- ОСОБА_6 у виді - 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити-тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі №13 Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відраховувати з 21.11.2013 року.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення судово-трасологічної експертизи у розмірі 489 грн. та товарознавчої експертизи у розмірі 130 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 130 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 130 грн. 40 коп.
Речові докази: розкладний ніж, переданий на зберігання до камери речових доказів ЛВ на ст. Київ-Пасажирський - знищити;
- куртку чоловічу з матеріалу чорного кольору, передану під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_12 - залишити у його розпорядженні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30-ти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 - з моменту вручення йому його копії.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Суддя: