Справа № 760/10392/15-а
2-а-400/15
07 липня 2015 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії,
28 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Міністерства оборони України.
Свої вимоги мотивує тим, що він був звільнений з військової служби 16 жовтня 2006 року. 01 липня 2014 року йому встановлена друга група інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Він звернувся з листом від 23 квітня 2015 року до відповідача, проте останній відмовив у задоволенні його звернення шляхом ненадання відповіді на звернення.
Просить суд визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму; стягнути з відповідача на його користь одноразову грошову допомогу в розмірі 243600 гривень; зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму відповідно до статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності за вирахуванням проведеної виплати.
З письмових заперечень представника Міністерства оборони України вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. Зазначено, що між первинним та повторним оглядом пройшло більше двох років, тобто позивач не має права на отримання допомоги в більшому розмірі.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби 16 жовтня 2006 року (а.с. 22).
Позивачу згідно з довідкою МСЕК від 09 червня 2008 року первинно встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби (а.с. 20), а під час повторного огляду згідно з довідкою МСЕК від 01 липня 2014 року змінено на ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби (а.с. 19).
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (в редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та встановлення інвалідності) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З огляду на те, що інвалідність позивачу була встановлена 01 липня 2014 року, відповідач при вирішенні питання про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги повинен був керуватися п. 6 Порядку затвердженого 25 грудня 2013 року № 975.
Тобто, одноразова грошова допомога позивачу повинна була бути призначена та виплачена у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
На підставі п. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати непрацездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Вбачається, що позивачу було змінено группу інвалідності з ІІІ групи на ІІ групу.
Статтями 21, 105, 162 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю, проте позивач визначив конкретну суму доплати одноразової грошової допомоги, яку просить стягнути.
Законом визначено, що встановивши порушення відповідачем норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вправі визнати такі дії протиправними та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 19 Конституції України, статтями 9, 16, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінетом Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зобов'язати Міністерство оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, за вирахуванням раніше виплачених коштів.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: