Цивільна справа № 2-262/14
760/5052/14
23 травня 2014 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із зазначеним позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху.
Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ передбачена ст.15 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Тому суд зобов'язаний встановити наявність правовідносин сторін, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Відповідно до ст.ст.119, 120 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України, яка визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Позивач в своїй позовній заяві зазначає місце проживання відповідача - АДРЕСА_1, що територіально не відноситься до території Солом'янського району м. Києва.
Водночас, підсудність категорії справ про розірвання шлюбу також відображена у ч.2 ст.110 ЦПК України, визначена підсудність щодо вирішення справ про розірвання шлюбу, а саме: позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Тобто, альтернативна територіальна підсудність передбачає можливість подання позову за вибором позивача за іншим місцем, визначеним у ч.2 ст.110 ЦПК України, враховуються об'єктивні обставини (чинники), які зумовлюють необхідність у встановленні додаткових пільг при виборі суду який розглядатиме позов про розірвання шлюбу.
Однак поряд з тим, проявляючи таку ініціативу про розгляд справи в суді за місцем свого проживання позивач повинен подати документи, що підтверджують складність виїзду його в суд за місцем проживання відповідача: - документи про перебування на утриманні позивача малолітніх або неповнолітніх дітей; - документи щодо підтвердження стану здоров'я чи інших поважних причин.
Враховуючи рішення Європейського суду, позивач як сторона, що приймає участь у судовому розгляді, зобов'язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, в даному випадку на позивача покладається обов'язок підтвердити достовірними доказами одну або декілька з вищеперелічених підстав, що не доведено позивачем. До таких доказів може бути віднесені лише безспірні письмові докази надані разом з позовною заявою під час звернення до суду. В цьому контексті також слід зазначити, що докази надаються у встановленій процесуальним законом формі. Недотримання (порушення) форми надання доказів обумовлює те, що вони при вирішенні судом, в даному випадку, підсудності до уваги братися не будуть. Крім того, докази мають відповідати певним вимогам, тобто мають бути належними та допустимими. Процесуальною формою доказів є визначені цивільним процесуальним законом засоби доказування, в яких містяться фактичні дані, що обґрунтовують, в даному випадку можливість застосування альтернативної територіальної підсудності.
У цивільному процесі основоположними засобами доказування, серед інших, є письмові докази. В даному випадку ці докази повинні бути подані позивачем до суду при пред'явленні позовної заяви - це могли би бути докази щодо перебування на утриманні саме позивача малолітніх або неповнолітніх дітей, стану здоров'я позивача, інші поважні причини неможливості виїхати до місця проживання відповідача (довідки органів місцевого самоврядування, обслуговуючих комунальних підприємств, органів реєстрації права власності, адресного бюро, медичні довідки тощо) або оформленні у відповідному порядку докази домовленості подружжя щодо розгляду справи за місцем проживання будь-кого з них.
Проте, позивач посилаючись на підставу застосування ч.2 ст.110 ЦПК України щодо знаходження на утриманні позивача малолітніх або неповнолітніх дітей, не надає доказів, як місця своєї реєстрації в Солом'янському районі м. Києва, так і місця проживання малолітньої дитини за місцем реєстрації матері, оскільки місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово, відомості про яке внесені до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа згідно із Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання».
Цей вид альтернативної територіальної підсудності не виключає можливості застосування загальної підсудності, передбаченої ст.109 ЦПК України.
Питання про наявність підстав для задоволення прохання позивача щодо застосування альтернативної підсудності. може бути вирішено суддею за місцем проживання позивача. Остаточне рішення про розгляд справи в суді за місцем проживання позивача в цьому випадку приймає суддя, який перевірив подані до суду документи.
Виходячи з аналізу наведених норм процесуального закону та з огляду на ту обставину, що позовні вимоги стосуються саме розірвання шлюбу, прихожу до висновку, що позивачуслід зазначити та підтвердити з посиланням на докази, обставину щодо можливості позивача на звернення до Солом'янського районного суду м. Києва за підсудністю в порядку ч.2 ст.110 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не підтверджено доказами обставини щодо знаходження на її утриманні малолітньої дитини за місцем реєстрації матері. Тому позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження вказаних обставин (довідку форми №3, щодо підтвердження реєстрації дитини разом з позивачем). Обґрунтування зазначених обставин та надання відповідних посилань на докази, обумовлюється підтвердженням можливості позивача на звернення з позовом про розірвання шлюбу саме до Солом'янського районного суду м. Києва.
Зазначені недоліки не дають можливості суду підготувати та розглянути заяву в суді першої інстанції.
Згідно ст.121 ЦПК України суддя встановивши, що заяву подано без додержання вимог ст.119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк на усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст.ст.109, 110, 119-121, 208-210 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали, шляхом усунення недоліків викладених в ухвалі суду.
В разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Г.О.Козленко