Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про порушення провадження у справі про банкрутство
(підготовче засідання)
"02" липня 2015 р.Справа № 922/3547/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Дзюби О.А.
при секретарі судового засідання
розглянувши заяву ФОП ОСОБА_1, м. Харків
про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_1, м. Харків , код ЄДРПОУ НОМЕР_1
за участю :
Боржника - ОСОБА_1 (особисто)
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2015 року прийнято заяву про порушення справи про банкрутство у відношенні ФОП ОСОБА_1 до розгляду; накладено арешт на майно, що належить боржнику; підготовче засідання суду призначено на 02 липня 2015 року; запропоновано Основ'янській ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області надати суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі в якості ліквідатора; зобов'язано боржника надати суду необхідні документи для розгляду справи по суті;
Через канцелярію суду від арбітражного керуючого ОСОБА_2 надійшла заява (вх№ 26738) на участь у справі в якості ліквідатора боржника, разом з додатками.
До канцелярії суду від боржника надійшли уточнення (вх№ 26717) до заяви про порушення справи про банкрутство.
В судовому засіданні боржник надав суду усні пояснення, підтримав свою заяву про порушення справи про банкрутство та просив суд її задовольнити.
Заслухавши боржника, розглянувши заяву про порушення справи про його банкрутство та дослідивши додані до заяви документи, суд зазначає наступне.
Згідно п.1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.
Відповідно до п. 6 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про:
порушення провадження у справі про банкрутство;
відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.
Скориставшись своїм правом боржник звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні ФОП ОСОБА_1, м. Харків на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником. А також, ст.ст. 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи.
Свою заяву він обґрунтовує тим, що ним було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності; до державного реєстру внесено запис про проведення реєстраційної дії про припинення підприємницької діяльності; здійснено відповідне повідомлення в Бюлетені державної реєстрації № 267 (32) від 28 листопада 2013 року.
Від Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області надійшла заява з вимогами до боржника в сумі 388 076,49 грн. Також, згідно бухгалтерської звітності боржник має заборгованість із заробітної плати в сумі 18 270,00 грн.
Боржником встановлено, що його активів недостатньо для погашення кредиторської заборгованості, на підставі чого прийнято рішення про звернення до господарського суду з заявою про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Розглянувши вказану заяву, ретельно дослідивши додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення обставин, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), або під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі, або в інших випадках, передбачених цим Законом.
Зазначені обставини виявлено боржником, що зобов'язує його звернутись до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно ГК України: п.2. ст..5 Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права.
3. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання
1.Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
2. Суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
3. Суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь - якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.
Суб'єктами мікропідприємництва є:
фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України:
Стаття 128. Громадянин у сфері господарювання
1. Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
7. Громадянин-підприємець зобов'язаний додержуватися вимог,
передбачених статтями 46 І49 цього Кодексу, а також іншими законодавчими актами, і несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність за завдані ним шкоду і збитки.
Громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.
Стаття 209. Неспроможність суб'єкта підприємництва
У разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним.
Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури вважається банкрутством.
Суб'єктом банкрутства (далі - банкрутом) може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник-суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа-підприємець, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом.
В своїй заяві ФОП ОСОБА_1 посилається на ст.. 95 на підставі того, що згідно ст 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 р. із змінами №01-06/1149/2013 від 07.08.2013, №01-06/1862/2013 від 26.12.2013, №01-06/1686/2014 від 04.11.2014, надано роз'яснення: "Що ж до неможливості боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства, то це є ознаками неоплатності боржника та підставою для ініціювання процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником, згідно зі статтею 95 Закону. При цьому приписи Закону щодо безспірності грошових вимог та строку їх невиконання (які визначають ознаки неплатоспроможності боржника) на такі правовідносини не поширюються".
Врахувавши викладене, суд дійшов висновку що наданих до заяви боржника доказів достатньо для порушення справи про банкрутство та вважає за необхідне порушити провадження у справі, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити судове засідання, на якому буде вирішено питання щодо подальшої процедури банкрутства боржника.
Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 1, 16 , 90-92, 95Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",
1. Порушити провадження у справі про банкрутство Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків, код ЄДРПОУ НОМЕР_1.
2. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
3. Призначити судове засідання на "29" липня 2015 р. об 11:15 год. у приміщенні Господарського суду Харківської області, к. 107.
4. Дану ухвалу направити боржнику, ДПІ, ДВС, районний суд, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору.
Суддя ОСОБА_3