Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого-судді ОСОБА_3.,
суддів: ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
розглянувши в судовому засіданні 6 липня 2015 року в м. Києві заяву потерпілої ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року,
вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 29 січня 2014 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Апеляційний суд Херсонської області ухвалою від 7 травня 2014 року зазначений вище вирок залишив без зміни.
Касаційним судом - колегією суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ ухвалою від 25 березня 2015 року касаційні скарги засудженого та його захисника задоволено частково, а постановлені судові рішення щодо ОСОБА_2 змінено. Постановлено вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 9 місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. В решті судові рішення залишено без зміни.
Потерпіла ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року стосовно ОСОБА_2 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК України. Свою заяву аргументує тим, що суд касаційної інстанції допустив неоднакове застосування положень ст. 69 КК України, у подібних правовідносинх, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. При цьому просить скасувати рішення касаційного суду, яким призначено ОСОБА_2 покарання за вчинене протиправне діяння із застосуванням ст. 69 КК України.
На підтвердження своїх доводів щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої КК України, заявник надала копії вироків Апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2013 року та 9 липня 2014 року.
Заслухавши доповідача, вивчивши заяву та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що передбачені законом підстави для відкриття провадження відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК України підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України є неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень.
Водночас, ця процесуальна норма містить застереження про те, що із зазначених у ній підстав не переглядаються судові рішення з питань неоднакового застосування санкцій кримінально-правових норм, звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання.
Як убачається зі змісту заяви потерпілої, остання порушує питання щодо безпідставної зміни касаційним судом рішень судів першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_2 в зв'язку з призначенням йому більш м'якого покарання, ніж передбачено санкцією ч. 3 ст. 187 КК України, що з огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК України не є підставою для перегляду Верховним Судом України рішення касаційного суду.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду України вважає, що подана потерпілою ОСОБА_1 заява про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року є необґрунтованою і не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 445, 451 КПК України, колегія суддів
відмовити ОСОБА_1 у допуску справи до провадження за її заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року стосовно ОСОБА_2
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_4ОСОБА_5