Справа № 802/1283/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
02 липня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,
представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про скасування постанови,
У травні 2015 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (Вінницька ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (Вишенський ВДВС Вінницького МУЮ) про скасування постанови ВП №46968893 від 20 березня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та постановити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 16 березня 2015 року Вінницька ОДПІ звернулась до Вишенського ВДВС Вінницького МУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №802/992/13-а, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 30 травня 2013 року щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельно-монтажно-торгівельної компанії «ОСОБА_3 Україна» податкового боргу в сумі 2040,00 грн.
Проте, 20 березня 2015 року головним державним виконавцем Вишенського ВДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_4 прийнято постанову ВП №46968893 про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження". Дана постанова мотивована тим, що згідно з ст. 95 Податкового кодексу України виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.
Не погодившись з такою постановою позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження, а тому при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв в межах та на підставі закону.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №606-ХІV від 21 квітня 1999 року (Закон №606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 26 Закону №606 визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
При цьому, порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст. ст. 95-99 Податкового кодексу України (ПК України).
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Тобто, Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків в рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України .
Так, механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.
При цьому, якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого п. 95.3 ст. 95 ПК України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 ст. 95 ПК України.
Таким чином, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.
Так, процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження. Виняток із наведеного правила становить процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи. На відміну від загального правила, передбаченого п. 95.3 ст. 95 ПК України, відповідно до п. 87.11 ст. 88 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Протиставлення процедури погашення податкового боргу з фізичної та юридичної осіб (у першому випадку державна виконавча служба залучається, а в другому - ні) підтверджує, що Податковий кодекс України чітко розрізняє відповідні процедури. Зазначене слугує на користь висновку про відсутність необхідності відкриття виконавчого провадження в разі погашення податкового боргу юридичних осіб.
Як встановлено із виконавчого листа №802/992/13-а, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом, стягувачем є - Держава, а предметом стягнення є податковий борг з «Виробничо-будівельно-монтажно-торгівельної компанії «ОСОБА_3 Україна», а тому колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що для вказаного судового рішення передбачений окремий порядок виконання без залучення органів державної виконавчої служби, оскільки така процедура є самостійною, яка регулюється Податковим кодексом України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржена постанова Вишенського ВДВС Вінницького МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 02 липня 2015 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М.
ОСОБА_5