Справа № 802/378/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
02 липня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держземагенства у Вінницькій області про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у надані дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду загальною площею 342,27 га для ведення фермерського господарства на території Мельниківської сільської ради, Марксівської сільської ради, Бондурівської сільської ради, Ометинецької сільської ради, Джуринецької сільської ради, Грабовецької сільської ради, Бугаківської сільської ради, Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області, що викладена у листі від 12 серпня 2014 року №31-2-0.3-7212/2-14; зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду загальною площею 342,27 га для ведення фермерського господарства на території Мельниківської сільської ради, Марксівської сільської ради, Бондурівської сільської ради, Ометинецької сільської ради, Джуринецької сільської ради, Грабовецької сільської ради, Бугаківської сільської ради, Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області.
27 квітня 2015 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову частково.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Крім того, в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів задоволено клопотання представника відповідача про заміну Головного управління Держземагенства у Вінницькій області на його правонаступника Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 24 липня 2014 року ОСОБА_5 звернувся із клопотанням до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області з приводу надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду загальною площею 342,27 га для ведення фермерського господарства на території Мельниківської сільської ради, Марксівської сільської ради, Бондурівської сільської ради, Ометинецької сільської ради, Джуринецької сільської ради, Грабовецької сільської ради, Бугаківської сільської ради, Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області. Разом із клопотанням як додатки подано: викопіювання з кадастрових карт; копія паспорта, копія ідентифікаційного номера, копія диплома.
Проте, Головне управління Держземагентства у Вінницькій області своїм листом від 12 серпня 2014 року №31-2-0.3-7212/2-14 відмовило заявнику у наданні такого дозволу з огляду на те, що розпорядженням голови Немирівської РДА від 11 липня 2012 року за №358 надано дозвіл іншій особі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даних земельних ділянок в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Держземагентства у Вінницькій області відмовляючи позивачу у надані дозволу зазначив підставу, яка не передбачена земельним законодавством.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 14 Конституції України земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із ст. 1 Земельного кодексу України (ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство».
Частиною 1 ст. 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
Так, порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства закріплений ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство».
Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону (п.2 ст.7 Закону). Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності (п.3 ст.7 Закону).
Так, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України (ЗК України), частиною другої якої передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_6 АРК, ОСОБА_6 міністрів АРК, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні під час апеляційного розгляду розгляду підставою для відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_4 слугувало те, що на зазначену у викопіюванні позивачем земельну ділянку вже надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки іншій особі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що така підстава для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ч. 3 ст. 123 ЗК України не передбачена, при цьому перелік підстав для відмови є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому відмова відповідача у наданні ОСОБА_5 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, яка викладена у листі Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 12 серпня 2014 року №31-2-0.3-7212/2-14, є протиправною.
Крім того, ст. 162 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи, зокрема ч. 2 вказаної статті передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Таку постанову суд приймає у справах, в яких позивач оскаржує протиправну бездіяльність відповідача. При цьому, суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію, тому що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду загальною площею 342,27 га для ведення фермерського господарства на території Мельниківської сільської ради, Марксівської сільської ради, Бондурівської сільської ради, Ометинецької сільської ради, Джуринецької сільської ради, Грабовецької сільської ради, Бугаківської сільської ради, Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області не відноситься до компетенції адміністративного суду, а є виключною компетенцією Головного управління Держземагенства у Вінницькій області, а відтак наявні підстави для зобов'язання Головного управління Держземагенства у Вінницькій області повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду загальною площею 342,27 га для ведення фермерського господарства на території Мельниківської сільської ради, Марксівської сільської ради, Бондурівської сільської ради, Ометинецької сільської ради, Джуринецької сільської ради, Грабовецької сільської ради, Бугаківської сільської ради, Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 03 липня 2015 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М.
ОСОБА_7