02 липня 2015 р.Справа № 621/1040/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 21.05.2015р. по справі № 621/1040/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
06.05.2015 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 51, 56, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити збільшення пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 1% заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75% цього заробітку, починаючи з 29 квітня 2015 року.
Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 21.05.2015 року по справі № 621/1040/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 51, 56, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити збільшення пенсії ОСОБА_1, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 1 % заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 % цього заробітку, починаючи з 29 квітня 2015 року.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Зміївського районного суду Харківської області від 21.05.2015 року по справі №621/1040/15-а та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права.
Колегія суддів відповідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС та відноситься до 2-ї категорії осіб, що постраждали від цієї аварії.
З 10.07.2011 року йому призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 8 років.
Також йому призначено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорії відповідно до ст. ст. 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Періоди, з яких складається його страховий стаж, обчислено відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Його загальний стаж становить 25 років 10 днів, в тому числі період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - 24 дні (які зараховані 1:3).
Розмір пенсії за віком йому визначено за новою формулою відповідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнту страхового стажу визначеного за формулою відповідно до ст. 25 цього Закону.
Пенсію йому обчислено із середньомісячної заробітної плати за період з 01.01.1990 року по 31.12.1994 року та з 01.07.2000 року по 30.03.2003 року - 1092,77 грн. (коефіцієнт заробітної плати - 0,55117х1982,63 - середня заробітна плата за 2010 рік).
Виплата пенсії проводиться як непрацюючому. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 % - 0,33750. Розмір пенсії на сьогодні становить: Основний розмір пенсії за віком: 368,81 грн. (1092,77х0,33750); Доплата до прожиткового мінімуму (949,00) - 580,19 грн.; Додаткова пенсія учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії - 170,82 грн.; доплата з 01.05.2012 року по пост. №327 від 23.04.2012 року - 100,00 грн. Розмір пенсії до виплати - 1219,82 грн.
16.04.2015 року позивач звернувся до начальника Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області з заявою, у якій просив збільшити розмір його пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 1% заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів цього заробітку.
На його заяву відповідачем надано лист-відмову від 29.04.2015 року № 48/З-9, згідно якого йому відмовлено у збільшенні його пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 1 % заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75% цього заробітку і в разі його незгоди з даною відповіддю рекомендовано звернутися до суду.
Не погодившись із вищезазначеним листом-відмовою відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що та обставина, що позивачеві, ОСОБА_1, вже встановлено доплату за понаднормовий стаж, обчислений у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є підставою для відмови перерахунку доплати за понаднормовий стаж відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки позивач звернувся із заявою про встановлення доплати до пенсії саме за цим Законом.
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постражали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ особам, які працювали у зоні відчуження, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, тому на нього розповсюджуються пільги встановлені ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” якою передбачено зменшення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 55 вищезазначеного Закону - на 8 років.
З 10.07.2011 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 8 років.
Також позивачеві призначено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорія, відповідно до ст. ст. 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Періоди з яких складається страховий стаж ОСОБА_1 обчислено відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Загальний страховий стаж позивача становить - 25 років 10 днів, в тому числі період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - 24 днів (які зараховані 1:3).
Оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії після 01.01.2004 року, розмір пенсії за віком йому визначено за новою формулою, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнту страхового стажу визначеного за формулою, відповідно до ст.25 цього Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків та 15 років для жінок із збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 відсотків заробітку, а громадянам, які відпрацювали за Списком № 1 - 10 років і більше для чоловіків та 7 років 6 місяців і більше для жінок - не вище 85 відсотків заробітку.
Відповідно до п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Доводи апеляційної скарги про те, що у позивача відсутнє право на призначення державної пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", колегія суддів спростовує, оскільки при призначенні пенсії позивачеві були дотримані вимоги ст. ст. 49, 51, 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також порушують вимоги п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів зазначає, що та обставина, що позивачеві ОСОБА_1 вже встановлено доплату за понаднормовий стаж, обчислений у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є підставою для відмови перерахунку доплати за понаднормовий стаж відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки позивач звернувся із заявою про встановлення доплати до пенсії саме за цим Законом.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Зміївського районного суду Харківської області від 21.05.2015 року по справі №621/1040/15-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 21.05.2015р. по справі № 621/1040/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4