02 липня 2015 р.Справа № 636/1569/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 15.05.2015р. по справі № 636/1569/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним рішення відповідача щодо виключення з розрахунку при перерахунку пенсії за віком державного службовця суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги при вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати, премії за підсумками роботи за рік відповідно до постанови КМУ №1078 від 17 липня 2003 року у загальній сумі 6664 грн. 24 коп.;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком як державному службовцю, включивши до складу заробітної плати суми виплачені з 01.11.2007 року по 31.10.2009 року матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 3436 грн. 15 коп., матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань 1238 грн. 18 коп. та індексації заробітної плати в сумі 1989 грн. 91 коп., на загальну суму 6664 грн. 24 коп. із збереженням 80% нарахування пенсії на момент отримання пенсії за віком як державного службовця у 2009 році та провести відповідні виплати з урахуванням виплаченої пенсії за даний період.
Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 15.05.2015 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним рішення відповідача щодо виключення позивача з розрахунку при перерахунку пенсії за віком суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, премії за підсумками роботи за рік відповідно до постанови КМУ № 1078 від 17 липня 2003 року у загальній сумі 6664 (шість тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 24 коп.
Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії за віком як державному службовцю з 01 липня 2014 року, включивши до складу заробітної плати суми виплачені з 01.11.2007 року по 31.10.2009 року матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 3436 (три тисячі чотириста тридцять шість) грн. 15 коп., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 1238 (одна тисяча двісті тридцять вісім) грн. 18 коп., індексації заробітної плати у сумі 1989 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 91 коп. - на загальну суму 6664 (шість тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 24 коп. із збереженням 80 % нарахування пенсії на момент її виходу на пенсію у 2009 році та провести відповідні виплати з урахуванням виплаченої пенсії за даний період.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 15.05.2015 року та прийняти нове рішення по справі №636/1569/15-а, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм чинного законодавства, а саме: ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 33, ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", пунктів 4-6 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865, постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 року №34.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) фіксування судового засідання 02.07.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 26 червня 2007 року, з 18 березня 2009 року отримує пенсію за віком як державний службовець.
19 березня 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати, так як при призначені пенсії позивачу ці виплати не були включені до довідок про заробітну плату.
Рішенням відповідача від 26 березня 2015 року №2859-02/23 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на норму ст. 33 Закону України "Про державну службу", якою передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок і відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", перерахунок пенсії здійснюється у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну службу", пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які враховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Таким чином, об'єктом обчислення розміру пенсії при призначенні пенсії для відповідача є сума заробітної плати, з якої справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Приписами ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оплату праці" визначено, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Аналогічні положення містяться й в підпункті 2.2.2 пункту 2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 року за № 5, де вказано, що до складу фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно підпункту 2.3.3 пункту 2 цієї Інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці", структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії. Із змісту статті 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Таким чином, відповідно до вищевказаних нормативно - правових актів пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Положеннями ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Згідно з ч. 1 вказаної статті Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат па оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Факт нарахування та сплати страхових внесків або збору підтверджується виданою позивачу для перерахунку пенсії довідкою від 10 лютого 2015 року.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів вважає, що постанова Чугуївського міського суду Харківської області від 15.05.2015 року по справі №636/1569/15-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 15.05.2015р. по справі №636/1569/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлений 06.07.2015 р.