02 липня 2015 р.Справа № 820/4111/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Городової
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2015р. по справі № 820/4111/15
за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Комунального підприємства "Харківський метрополітен"
про стягнення суми,
24.04.2015 року позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Харківський метрополітен", в якому просив суд стягнути з Комунального підприємства "Харківський метрополітен" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 2545975, 12 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року по справі № 820/4111/15 адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Харківський метрополітен" про стягнення суми залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року по справі № 820/4111/15 та задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" є транспортним підприємством більшість робіт на якому пов'язана з джерелами підвищеної небезпеки.
Згідно облікової кількості осіб - 2338, які працюють на підприємстві, 1777 осіб - за результатами атестації, працюють на робочих місцях зі шкідливими та тяжкими умовами праці, що підтверджується наявним в матеріалах справи звітом про стан умов та безпеки праці за 2013 рік.
Згідно форми № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2014 рік, що наданий Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників складу підприємства у 2014 році становила 2216 осіб. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві складає - 37 осіб, а також кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 89 осіб.
Згідно з розрахунком сума адміністративно - господарських санкцій відповідачем складала 2545975, 12 грн.
Враховуючи, що відповідачем добровільно не сплачено до Фонду адміністративно - господарські санкції за 2014 рік, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для стягнення з відповідача адміністративно - господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2014 році у сумі 2545975, 12 грн., оскільки відповідачем були виконані вимоги Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів шляхом інформування органів працевлаштування інвалідів про таку кількість створених робочих місць.
А також, доказів, які б свідчили про те, що підприємство неправомірно або безпідставно відмовило інвалідам у прийнятті на роботу, які були направлені центром зайнятості або безпосередньо звернулись до відповідача, позивачем не були представлені і у справі відсутні.
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно форми № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2014 рік, що наданий Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників складу підприємства у 2014 році становила 2216 осіб. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві складає - 37 особа, а також кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 89 особи.
Згідно копій Звітів про наявність вакансій Форми З-ПН станом за 2014 рік встановлено, що відповідачем до Харківського міського центру зайнятості кожного місяця надавалась інформація (Звіт про наявність вакансій Форми З-ПН) про наявні вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів у кількості 66 вакансій.
Щодо розрахунку визначення кількості працівників відповідач посилається на Інструкцію зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 286 від 28.09.2005 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 70 від 31.01.2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, КП "Харківський метрополітен" є транспортним підприємством більшість робіт на якому пов'язана з джерелами підвищеної небезпеки.
Згідно облікової кількості осіб - 2338, які працюють на підприємстві, 1777 осіб - за результатами атестації, працюють на робочих місцях зі шкідливими та тяжкими умовами праці, що підтверджується наявним в матеріалах справи звітом про стан умов та безпеки праці за 2013 рік.
КП “Харківський метрополітен” виконав обов'язкові вимоги законодавства, додатково до встановлених Законом “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” обов'язків протягом 2014 року КП “Харківський метрополітен” розмістив 12 оголошень щодо працевлаштування інвалідів в друкованому засобі масової інформації - газеті “Прем'єр” без посилань на конкретні посади чи кількість місць.
Також матеріалами справи підтверджено, що відповідач 4 раза приймав участь у “ярмарках вакансій” для осіб з обмеженою працездатністю, які проводились Харківським міським центром зайнятості, що підтверджується листами , які містяться в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, в 2014 році Харківський міський центр зайнятості направив до КП "Харківський метрополітен" на працевлаштування лише одного інваліда - ОСОБА_1, відповідно до наявного в матеріалах справи направлення на працевлаштування № 20391401100152001 від 22.07.2014 року.
Колегія суддів відхиляє доводи, викладені в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.
В ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вищевикладене свідчить про виконання Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" обов'язку щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та належного інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.
Згідно ч. 3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Виходячи з цього, колегія суддів зазначає, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій”, яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем були виконані вимогу Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів шляхом інформування органів працевлаштування інвалідів про таку кількість створених робочих місць.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року по справі № 820/4111/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2015р. по справі № 820/4111/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлений 06.07.2015 р.