25 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 668/3974/13-а
Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корецький Д. Б.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Єщенка О.В.,
суддів - Димерлія О.О.
- ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - Вишневській А.В.
за участю представників:
відповідача - ОСОБА_2,
третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 04.07.2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -
ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом в якому просить суд скасувати рішення суб'єкта владних повноважень, а саме визнати невідповідним законодавству, нечинним з моменту прийняття рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.12.2012 року № 409 "Про продовження терміну дії рішення виконавчого комітету міської ради від 19.12.2000 року № 504 "Про норми відпуску питної води споживачам по місту Херсону", мотивуючи свої вимоги тим, що вказане рішення суперечить чинному законодавству та порушує її права.
Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 04.07.2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Оскаржуване судове рішення по справі в мотивовано тим, що відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а тому з урахуванням того, що позивачем не надано доказів порушення її прав та інтересів, суд першої інстанції вважає за необхідне відмовити в задоволені позову.
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не підлягають задоволенню судом, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів порушення його прав або інтересів внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
Зазначений висновок суду першої інстанції є єдиним мотивуванням ухваленого рішення, яке не базується на будь-якій нормі матеріального права.
Згідно до вимог ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення, прийняте без дотримання зазначених вимог, актом правосуддя вважатися не може. В оскаржувані постанові не відображені обставини, які мають значення для даної справи, відсутні висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки, не відображені докази, які досліджувалися судом при вирішенні справи.
Колегія суддів вважає необґрунтованим та передчасним висновок суду про те, що оспорюваним рішенням відповідача не зачіпаються права та інтереси ОСОБА_4, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які проживають на відповідній території.
Згідно до положень ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Рішення відповідача від 18.12.2012 р. № 409 «Про продовження терміну дії рішення виконавчого комітету міської ради від 19.12.2000 № 504 «Про норми відпуску питної води споживачам по м. Херсону» має всі ознаки нормативно-правового акту, оскільки змінює норми права, має локальний характер, розраховане на невизначене коло осіб та розраховане на неодноразове застосування.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2012 року відповідачем було прийнято рішення № 409 «Про продовження терміну дії рішення виконавчого комітету міської ради від 19.12.2000 № 504 «Про норми відпуску питної води споживачам по м. Херсону», котрим:
- продовжено до 31.12.2013 термін дії рішення виконавчого комітету міської ради від 19.12.2000 року № 504 (п. 1);
- пункт 2 рішення виконавчого комітету міської ради від 20.12.2011 року № 564 "Про внесення змін до пунктів 1,4 додатка 1 до рішення виконавчого комітету міської ради від 19.12.2000 № 504 «Про норми відпуску питної води споживачам по м. Херсону» визнано таким, що втратив чинність (п. 2);
- зобов'язано Управління громадських зв'язків міської ради висвітлити зміст даного рішення у засобах масової інформації, а відділу інформаційного та програмного забезпечення міської ради (ОСОБА_5В.) - на офіційному сайті міста (п. 3).
Проте слід зазначити, що в порушення норм чинного законодавства України, зокрема ст. 57 Конституції України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», нормативно-правовий акт - рішення відповідача від 18.12.2012 року № 409 так і не оприлюднено в газеті «Херсонський вісник».
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачу безперебійно. Органи місцевого самоврядування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, мають право тимчасово визначати інші норми споживання, якості та режим надання житлово-комунальних послуг з урахуванням технічних можливостей підприємств, кліматичних та інших умов.
Термін дії рішення щодо обмеження інших параметрів та нормативів споживчих властивостей, режимів надання житлово-комунальних послуг не може перевищувати один рік.
Згідно до п. 2 Порядку встановлення тимчасових норм споживання, нормативів якості та режимів надання житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №481 від 16.06.2005 р., тимчасові норми споживання холодної та гарячої води, а також тимчасові нормативи якості послуг з централізованого водопостачання холодної та гарячої води, а також тимчасові нормативи якості послуг з централізованого водопостачання холодної та гарячої води та режими їх надання встановлюються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у разі загрози чи виникнення аварійних ситуацій, які призводять до порушення технологічного циклу на об'єктах житлово-комунального господарства у регіоні або населеному пункті, що перешкоджають нормальному функціонуванню систем централізованого холодного та гарячого водопостачання, водовідведення.
Тимчасові норми та строки їх дії встановлюються за відповідним обґрунтуванням і розрахунками, поданими виконавцями (виробниками) житлово-комунальних послуг і погоджуються з відповідними територіальними органами МОЗ, Держспоживстандарту, Мінприроди. Норми встановлюються на строк, не більше ніж один рік.
Як вбачається з матеріалів справи, норми відпуску питної води споживачам по м. Херсону затверджено рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №504 від 19.12.2000 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірними доводи апелянта стосовно того, що максимальний термін встановлення тимчасових норм споживання холодної та гарячої води складає один рік, цей строк є граничним і продовженню не підлягає.
Враховуючи всі викладені обставини, а також те, що максимальний термін встановлення тимчасових норм споживання холодної та гарячої води складає один рік, цей строк є граничним і продовженню не підлягає, рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №409 від 18.12.2012 р. «Про продовження терміну дії рішення виконавчого комітету міської ради №504 від 19.12.2000 року «Про норми відпуску питної води споживачам по місту Херсону» підлягає скасуванню.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 04.07.2013 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про скасування рішення суб'єкта владних повноважень задовольнити.
Визнати незаконним рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.12.2012 року № 409 "Про продовження терміну дії рішення виконавчого комітету міської ради від 19.12.2000 року № 504 "Про норми відпуску питної води споживачам по місту Херсону".
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 30.06.2015 р.
Головуючий: суддя О.В.Єщенко
суддя О.О.Димерлій
суддя В.Л.Романішин