Ухвала від 01.07.2015 по справі 344/16711/13-а,2-а/344/12/15

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 876/4852/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Іщук Л.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

17 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - УПФ України в м. Івано-Франківську) та скасувати рішення відповідача від 27.09.2013 року № 1 в частині утримання надмірно виплаченої суми пенсії за період з 27.11.2000 року по 29.09.2008 року з позивача з 01 жовтня 2013 року в розмірі 20 % пенсії щомісячно до повного погашення переплати

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2015 року у справі № 344/16711/13-а вказаний позов було задоволено частково. Скасовано рішення № 1 від 27.09.2013 року УПФ України в м. Івано-Франківську в пенсійній справі № 147008 ОСОБА_1 в частині утримання надмірно виплаченої пенсії за період з 27.11.2000 року по 29.09.2008 року. Крім того, визнано неправомірними дії відповідача, пов'язані із прийняттям вказаного рішення в частині стягнення з пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2013 року в розмірі 20% щомісячно до повного погашення переплати за період з 27.11.2000 року по 29.09.2008 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі УПФ України в м. Івано-Франківську просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні вимог позивача. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що згідно з листом Державної авіаційної служби України ОСОБА_1 з 1995 року по 2008 рік займав посади, що дають право на пенсію за вислугу років, а тому не мав права одночасно отримувати пенсію за вислугу років та працювати на зазначених посадах у цей період. При цьому апелянт зазначає, що пенсії за вислугу років призначаються лише при залишенні роботи, що дає право на цей вид пенсії.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Частково задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до довідки № 6361/06 від 19.12.2014 року Державної авіаційної служби України 27.11.2000 року ОСОБА_1 проходив медичну сертифікацію, якою його було визнано непридатним до льотної роботи пілотом та відсторонено від льотної роботи.

Оскільки з 27.11.2000 року ОСОБА_1 не міг працювати на посаді на льотній роботі, яка б давала право на пільгову пенсію, з 27.11.2000 року відповідачем йому правомірно нараховувалась пенсія, а тому рішення № 1 від 27.09.2013 року в пенсійній справі № 147008 ОСОБА_1 слід скасувати в частині утримання надмірно виплаченої пенсії за період з 27.11.2000 року по 29.09.2008 року.

У зв'язку із цим дії відповідача, пов'язані із прийняттям вказаного рішення в частині стягнення з пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2013 року в розмірі 20 % щомісячно до повного погашення переплати за період з 27.11.2000 року по 29.09.2008 року слід визнати неправомірними.

Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Судом встановлено, що 28.08.1993 року УПФ України в м. Івано-Франківську призначено позивачу пенсію за вислугою років.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Таким чином, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов: зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Як слідує з довідки Державної авіаційної служби України № 6361/06 від 19.12.2014 року ОСОБА_1 відповідно до штатного розпису працював на посадах:

з 01.08.1995 року по 31.07.1998 року - провідний регіональний пілот-інспектор відділу регіональних інспекцій Головної інспекції з безпеки польотів Державного департаменту авіаційного транспорту України;

з 01.08.1998 року по 02.06.2000 року - провідний регіональний пілот-інспектор відділу регіональної інспекції державної авіаційної адміністрації України;

з 06.06.2000 року по 31.12.2004 року - провідний регіональний пілот-інспектор регіональних інспекцій Головної інспекції з безпеки польотів Державного департаменту авіаційного транспорту;

з 04.01.2005 року по 11.04.2005 року - головний регіональний інспектор-пілот регіональних інспекторів Головної інспекції з безпеки польотів Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації;

з 11.04.2005 року по 25.05.2005 року - головний регіональний інспектор-пілот відділу інспектування льотної діяльності експлуатанта управління інспектування безпеки польотів.

з 25.05.2005 року по 30.06.2006 року - головний регіональний інспектор-пілот з безпеки відділу регіональних інспекторів департаменту інспектування безпеки польотів;

з 30.06.2006 року по 31.12.2006 року - провідний спеціаліст-інспектор з розслідування авіаційних подій відділу розслідування авіаційних подій департаменту незалежного розслідування авіаційних подій;

з 02.01.2007 року по 29.09.2008 року - старший інспектор відділу інспекції центральних районів управління експлуатаційної інспекції.

Відповідно до п. «а» ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 3 Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418 «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсії за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» до командно-льотного складу віднесені наступні посади: керівники (їх заступники), інспектори й інші спеціалісти з льотної служби (льотної роботи), міністерств, відомств, управлінь, об'єднань, підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів, які мають діюче льотне свідоцтво і беруть участь в польотах у складі екіпажу повітряного судна або іншого літального апарата.

При цьому, згідно із довідкою № 6361/06 від 19.12.2014 року відповідно до своїх функціональних обов'язків ОСОБА_1 на зазначених посадах у період з 01.08.1995 року по 29.09.2008 року льотною діяльністю не займався та польоти у складі екіпажу повітряного судна не виконував, а здійснював інспектування об'єктів і суб'єктів авіаційної діяльності (повітряних суден, їх компонентів та обладнання, іншої авіаційної техніки та ін.) та контроль за виконанням ними авіаційних правил України, як фахівець з авіаційної нагляду (а.с. 101-102).

Крім того, судом встановлено, що 27.11.2000 року ОСОБА_1 проходив медичну сертифікацію в Центральній лікарсько-льотній сертифікаційній комісії в Державному авіаційному медичному центрі цивільної авіації України. Відповідно до довідки Державної авіаційної служби України від 03.10.2013 року ОСОБА_1 був визнаний непридатним до льотної роботи та відсторонений з льотної роботи. Повторну льотну експертну комісію не проходив (а.с. 12). Також медичне свідоцтво ОСОБА_1 не було видано, про що свідчить довідка № 1365/1 (а.с. 13).

Таким чином, слід погодитися з висновком суду першої інстанції, що з 27.11.2000 року позивач не міг працювати на льотній роботі, яка б давала право на пільгову пенсію. Тому рішення УПФ України в м. Івано-Франківську № 1 від 27.09.2013 року в частині утримання надмірно виплаченої пенсії за період з 27.11.2000 року по 29.09.2008 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та вказаних висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, а відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2015 року у справі № 344/16711/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

Л.П.Іщук

Попередній документ
46286613
Наступний документ
46286615
Інформація про рішення:
№ рішення: 46286614
№ справи: 344/16711/13-а,2-а/344/12/15
Дата рішення: 01.07.2015
Дата публікації: 10.07.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: