02 липня 2015 року м. Львів Справа № 876/2563/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,
представника позивача - Оленич Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Галлак» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року по справі № 813/95/15 за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Бориславі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства «Галлак» про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України у м. Бориславі Львівської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Галлак» (далі - ВАТ «Галлак»), у якому просило стягнути з відповідача 84150,61 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року вказаний позов задоволено повністю.
Постанова мотивована тим, що ВАТ «Галлак» відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України зобов'язане відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які відповідно до розрахунків сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за період з липня 2014 року по грудень 2014 року становлять 84150,61 грн.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що він не повинен відшкодовувати витрати, понесені органом Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій на суму 84150,61 грн., оскільки у нього є переплата за відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 268373,22 грн.; розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій протягом 2008-2013 років позивачем на його адресу не надсилались; до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій безпідставно включено витрати з виплати і доставки пільгових пенсій працівників ВАТ «Галлак», які набули трудовий стаж до набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» та витрати по яких не підлягають відшкодуванню підприємством; Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено лише обов'язок підприємств відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій, особам, які були зайняті повний робочий день на роботах, передбачених Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; його працівники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 досягли загальновстановленого пенсійного віку.
Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду. Ним подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з службовим відрядженням, однак, в підтвердження вказаної обставини ним не надано жодних доказів, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не є перешкодою для розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткосового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, згідно якого відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 6.2 вказаної Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Наведене відповідає висновку Верховного Суду України щодо правильного застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії, викладеному, зокрема, у постанові від 13 лютого 2012 року по справі № 21-401а11.
Як видно з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області здійснено призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах на підставі довідок ВАТ «Галлак» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії.
Суми заборгованості ВАТ «Галлак» підтверджуються представленими управлінням Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області розрахунками за період з липня 2014 року по грудень 2014 року, які були надіслані відповідачу належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.
Відтак, суд погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що з урахуванням приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний сплатити 84150,61 грн. в рахунок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка у нього виникла перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області за період з липня 2014 року по грудень 2014 року.
Посилання відповідача на те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 досягнули загальновстановленого пенсійного віку, а відтак, він не має відшкодовувати витрати понесені позивачем на виплату і доставку пільгових пенсій його працівникам, судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги, оскільки вік особи, який дає право на призначення пенсії на загальних умовах передбачений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка є нормою матеріального права та підлягає застосуванню в тій редакції, яка є чинною на момент виникнення права на призначення пенсії на загальних умовах.
Щодо посилання відповідача на наявну в нього переплату за відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 268373,22 грн., то таке спростовується карткою особового рахунку відповідача, відповідно до якої вказану суму переплати зараховано у відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій у 2008 році.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254, 256 КАС України,
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Галлак» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року по справі № 813/95/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді В.М. Багрій
Д.М. Старунський
Повний текст ухвали виготовлено 07 липня 2015 року.