06 липня 2015 року Справа № 6542/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Ліщинський А.М.
судді Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства праці та соціальної політики України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 року у справі № 2а-3293/12/0970 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства праці та соціальної політики України, третя особа - Головне управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання незаконним рішення, -
ОСОБА_1 (позивач) звернувся з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України (відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення (протоколу) Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України від 30.08.2012 року за № 50 про відмову у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивачу та зобов'язання надати статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не взято до уваги положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків видів робіт і місць за межами зони відчуження, де за урядовими завданнями у 1986 - 1987 роках виконувались роботи в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи» від 15 листопада 1996 року за N 1391. Оскаржуване рішення мотивоване тим, що роботи позивачем виконувались поза зоною відчуження. Однак, не взято до уваги архівні довідки та довідку військової частини НОМЕР_1 , згідно з якими позивач виконував державне завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, будучи прикомандированим до військової частини НОМЕР_1 , яка знаходилась в смт. Діброва. З цих підстав вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає до скасування.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 року у справі № 2а-3293/12/0970 позов задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України від 30.08.2012 року, оформленого протоколом № 50 в частині підтвердження правильності визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 . Зобов'язано Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України розглянути питання щодо надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції Міністерство соціальної політики (Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) подали апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просять постанову суду скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно статті 10 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків видів робіт і місць за межами зони відчуження, де за урядовими завданнями у 1986 - 1987 роках виконувались роботи в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи» від 15 листопада 1996 року за №1391 визначено перелік головних доріг та населених пунктів за межами зони відчуження, де були розташовані контрольно-дозиметричні і регулювальні пости державної та військової автоінспекції, в якому зазначено і смт. Діброва Київської області.
У постанові визначено перелік виробництв, видів робіт, а також професій та посад осіб, які працювали за межами зони відчуження на роботах в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі на регулювальних постах державної та військової автоінспекції, а саме: інспектор державної (військової) автоінспекції, міліціонер (військовослужбовець) патрульно-постової служби.
У абзаці 2 частини четвертої статті 65 вказаного вище Закону закріплено, що порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 20.01.1997 року за №51, а саме абзацу третього пункту десятого, посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Позивач, інспектор військової автоінспекції (ВАИ-213) в період з 21.05.1986 року до 04.06.1986 року, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі оперативної групи «ПРИКВО»: в/ч 33835, місце дислокації - смт. Діброва. Вказане підтверджується довідкою в/ч 33835 за №319 від грудня 1986 року, довідками галузевого Державного архіву Міністерства оборони України за № 81842 від 25.06.2012 року.30 грудня 1992 року позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 2 серії НОМЕР_2 .
08.02.1999 року комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві надзвичайних ситуацій України, протокольним рішенням за №307 вирішено визнати видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачу, безпідставною. Рішення мотивоване тим, що відсутні дані про час і місце роботи безпосередньо в зоні відчуження (в/ч 33835 дислокувалась за межами зони відчуження).
17.08.2010 року Івано-Франківською обласною державною адміністрацією документи щодо визначення позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в зв'язку із тим, що порушене заявником питання є спірним, направлені на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України.
30.08.2012 року комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, протокольним рішенням за № 50 вирішено на підставі представлених документів відмовити у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивачу, оскільки роботи виконувались за межами зони відчуження.
У відповідності зі ст. 10 Закону, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються, в тому числі, й військовослужбовці інспектори ВАІ, які несли службу не менше 14 календарних днів у 1986 році на регулювальних постах військової автоінспекції. При цьому Законом не передбачено, що вказані регулювальні пости повинні знаходитись саме у зоні відчуження, а перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Судом першої інстанції досліджено, та підтверджено матеріалами справи, що позивач у населеному пункті (смт. Діброва) виконував службові обов'язки на посаді інспектора ВАІ (ВАИ-213) з 22 травня по 4 червня 1986 року, а отже 14 днів, і цей населений пункт є у вказаному переліку. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано зазначених обставин, а лише встановлено факт виконання ним робіт поза межами зони відчуження. Зазначена правова позиція висвітлена, зокрема в постанові Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 року по справі №К-3637/08.
З метою вирішення спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до пункту 12 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №51 від 20.01.1997 року розроблено Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Положення), що затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №187 від 17.05.2006 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято без дотримання принципів повноти розгляду наданих документів та інших підтвердних матеріалів, обґрунтованості прийнятих рішень, передбачених пунктом пункту 1.2 Положення, а також без дотримання критеріїв, визначених Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у відповідності до пункту 4 Положення, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Міністерства праці та соціальної політики України залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 року у справі № 2а-3293/12/0970 без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Ліщинський А.М.
Запотічний І.І.