25 червня 2015 року Справа № 876/9505/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Онишкевича Т. В., Хобор Р. Б.;
за участю секретаря судового засідання - Мартинишина Р. С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Леопрінт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Леопрінт» до відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області про визнання неправомірними дій та постанов, -
08 травня 2013 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Леопрінт» до відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області про визнання неправомірними дій ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 37402464 від 08 квітня 2013 року та постанови про накладення арешту на майно боржника ВП № 37402464 від 08 квітня 2013 року; зобов'язання ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області усунути вчинені порушення та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 37402464 від 08 квітня 2013 року, постанову про накладення арешту на майно боржника ВП № 37402464 від 08 квітня 2013 року; скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 37402464 від 15 квітня 2013 року та повернення з Державного бюджету України на користь ТзОВ «ТД «Леопрінт» сплаченого виконавчого збору у сумі 1644,51 грн.; скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 37402464 від 15 квітня 2013 року та стягнення з ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області на користь ТзОВ «ТД «Леопрінт» кошти в сумі 82,10 грн.; стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ «ТД «Леопрінт» оплаченого при поданні позову судового збору в розмірі 34,50 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 4129,2 грн. (із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що виконавче провадження було відкрито не за місцем знаходження постійно діючого органу юридичної особи та/або його майна, та на підставі вимоги про сплату боргу від 05 березня 2013 року, яка у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є виконавчим документом. Також зазначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження була ними отримана після спливу строку, наданого для добровільного виконання такої, що унеможливлювало їх виконати таку в зазначений строк, наслідком чого стало винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Зазначену постанову мотивовано тим, що підстав до визнання неправомірними дій державного виконавця ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області в межах виконавчого провадження № 37402464 немає, тому, відповідно, підстав для скасування оскаржуваних постанов в межах зазначеного виконавчого провадження також немає.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Леопрінт», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області Кваснікевич О.А. від 08 квітня 2013 року ВП № 37402464 відкрито виконавче провадження з виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області № Ю 389 від 05 березня 2013 року про стягнення з ТзОВ «Леопрінт» боргу в розмірі 16445,07 грн.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, окрім перелічених там виконавчих документів також рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У частині 5 цієї статті також зазначено, що вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.
Зазначені вище нормативно-правові приписи спростовують твердження позивача про те, що вимоги про сплату боргу, які прийнято на підставі ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи державної виконавчої служби не зобов'язані виконувати, а в силу приписів п.7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» наявність такої вимоги є підставою для звернення органів Пенсійного фонду до суду з позовами про стягнення несплаченої суми боргу.
Крім того, суд звертає увагу на те, що зазначена вимога про сплату боргу, ТзОВ «ТД «Леопрінт» у встановлений законодавством строк оскаржена не була, отже сума недоїмки в розмірі 16445,07 грн. вважається узгодженою.
Згідно ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
На виконання вище зазначених вимог Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було відкрито виконавче провадження згідно постанови від 08 квітня 2013 року та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення в семиденний строк, а саме до 14 квітня 2013 року.
З приводу наведених позивача мотивів щодо відкриття виконавчого провадження не за місцем знаходження постійно діючого органу юридичної особи та/або його майна ТзОВ «ТД «Леопрінт» суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.
Відповідно до ч.5 ст.20 цього Закону, у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.
На момент вирішення питання про прийняття до виконання виконавчого документа і відкриття виконавчого провадження, з документів наданих державному виконавцю вбачалось, що ТзОВ «ТД «Леопрінт» знаходиться за адресою: м. Пустомити, вул.Грушевського,33, що є місцем виконання такого виконавчого документу ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області.
Одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08 квітня 2013 року на підставі заяви Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області від 27 березня 2013 року № 3613/06-23 та відповідно до ч.3 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої передбачено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження.
На виконання оскаржуваної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08 квітня 2013 року державним виконавцем було отримано повідомлення ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району від 15 квітня 2013 року № 4659АР, з якого вбачається, що на транспортний засіб марки «Volkswagen» модель «Grafter», 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_3, р.н. НОМЕР_2, який зареєстрований за ТзОВ «ТД «Леопрінт», юридична адреса якого: м. Пустомити, вул. Грушевського,33, накладено арешт, заборону відчуження.
Відповідно до п.21 постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», вбачається, що транспортні засоби юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням таких осіб. Якщо стоянка транспортних засобів розташована за місцезнаходженням філій або представництв юридичних осіб, такі транспортні засоби реєструються за місцем їх стоянки.
Відповідно до п.33 зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, вбачається, що перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
З наведеного вбачається, що позивачем не було проведено перереєстрації транспортного засобу «Volkswagen» модель «Grafter», 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_3, р.н.НОМЕР_2, при зміні місцезнаходження юридичної особи ТзОВ «ТД «Леопрінт», тому в базі автоматизованому обліку ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Львова та Пустомитівського району місцезнаходження юридичної особи залишалось: м. Пустомити, вул. Грушевського, 33.
Державним виконавцем було продовжено виконавчі дії за місцем знаходження майна товариства в ході виконання виконавчого провадження № 37402464 та 15 квітня 2013 року винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 82,10 грн. та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1644,51 грн.
Лише зі скарги позивача на дії державного виконавця, зареєстрованої у відповідача 25 квітня 2013 року, державному виконавцю стало відомо, що боржник ТзОВ «ТД «Леопрінт» змінив своє місцезнаходження, тобто вже після проведеного ряду виконавчих дій в ході виконавчого провадження № 37402464.
Згідно долученої до скарги виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 591400 від 11 березня 2013 року, місцезнаходженням ТзОВ «ТД «Леопрінт» є: м.Київ, вул.Саксаганського, будинок 120, офіс 17.
Суд звертає увагу на те, що 16 травня 2013 року Управління Пенсійного фонду в Пустомитівському районі Львівської області своїм листом за № 5106/06-18 повідомило відповідача про те, що лише 07 травня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області було переведено платника єдиного внеску ТзОВ «ТД «Леопрінт» в Управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Києва.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позовні вимоги щодо скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 37402464 від 15 квітня 2013 року та повернення з Державного бюджету України на користь ТзОВ «ТД «Леопрінт» сплаченого виконавчого збору у сумі 1644,51 грн.; скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 37402464 від 15 квітня 2013 року та стягнення з ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області на користь ТзОВ «ТД «Леопрінт» коштів в сумі 82,10 грн. підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Як вбачається з відтиску штампу на конверті, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 08 квітня 2013 року була скерована ТзОВ «ТД «Леопрінт» 09 квітня 2013 року, однак отримана ТзОВ «ТД «Леопрінт» лише 24 квітня 2013 року, що стверджується даними поштових відправлень www.ukrposhta.com, тобто після спливу строку, наданого для добровільного виконання рішення.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанові; державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Згідно ч.1 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавленні можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що обов'язок державного виконавця з'ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення, проте державним виконавцем перед початком примусового виконання не було виконано даного обов'язку, зокрема він не пересвідчився чи було отримано боржником постанову про відкриття виконавчого провадження та чи мав останній змогу добровільно виконати рішення.
Відтак, через несвоєчасне отримання ТзОВ «ТД «Леопрінт» оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, позивач був позбавлений можливості скористатися правами, наданими Законом України «Про виконавче провадження», а саме правом добровільного виконання рішення про стягнення боргу.
З аналізу наведеного, колегія суддів дійшла висновку про протиправність оскаржуваних постанов відповідача від 15 квітня 2013 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 37402464 та від 15 квітня 2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 37402464, оскільки ним не було дотримано приписів ст. ст. 31, 35 Закону України «Про виконавче провадження».
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 41, 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Леопрінт» - задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року в справі № 813/3598/13-а - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Леопрінт» до відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області про визнання неправомірними дій та постанов - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції від 15 квітня 2013 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 37402464.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції від 15 квітня 2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 37402464.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Леопрінт» сплачений виконавчий збір в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 51 (п'ятдесят одна) копійка та сплачені витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 82 (вісімдесят дві) гривні 10 (десять) копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: Р. Б. Хобор
Т. В. Онишкевич
Постанову складено в повному обсязі 30 червня 2015 року.