06 липня 2015 року Справа № 876/5530/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Ліщинський А.М
судді Запотічний І.І.
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 06.03.2015 року по справі №162/504/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі про стягнення заборгованості, -
Позивач 19.02.2015 року звернулася до Любешівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області в проведенні розрахунку на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років. Позов обґрунтовує тим,що відповідач зобов'язаний провести перерахунок та виплату пенсії за період в межах визначеного Законом строку позовної давності,відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж-15 років.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 06.03.2015 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на один процент заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 19.08.2014 року відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж - 15 років,але не вище 75% заробітку.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції її оскаржив відповідач, вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми матеріального та процесуального права.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що у зв'язку з проведенням пенсійної реформи та введення в дію з 01.01.2004 року Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок здійснення перерахунку змінився. Крім того апелянт зазначає, що судом не було взято до уваги той факт, що з 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким з 12.01.2005 р. було встановлено доплату за понаднормативний стаж шляхом збільшення розміру пенсії на 1 відсоток мінімальної пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років для жінок.
Також в прикінцевих положеннях Закону встановлено, що дія статті поширюється на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності цим Законом.
Тому, з врахуванням наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183- 2.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступного.
Позивач, є потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням Серії Б № 096544, виданого Волинською ОДА.
Пенсію позивачу призначено з 11.12.2003 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», з врахуванням положень ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд першої інстанції встановив,що відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України „Про пенсійне забезпечення" або спеціальним Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй призначається одна пенсія за її вибором.
Відповідно до ст.71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами,крім законів про внесення змін до цього Закону.
Статтею 56 визначено,що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за Списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Згідно із ч.2.ст.56,ст.57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1.ст.28 Закону України»Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи,має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини,з якої проводиться розрахунок.
Враховуючи викладене, відмова у збільшенні пенсії позивача на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років порушує її права, встановлені статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 правильність нарахування пенсій,уникнення помилок,подвійних виплат є обов'язком саме відповідача
Отже, ОСОБА_1 має право на одержання пенсії на умовах,визначених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на викладене, враховуючи норми статті 200 КАС України, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків зроблених судом першої інстанції, а тому підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 160, ч.10 ст.183-2,ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 06.03.2015 року у справі №2а-684/11без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Ліщинський А.М.
Запотічний І.І.