Справа № 274/1114/13-ц Провадження № 2/0274/279/13
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
08.04.2013 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1
доОСОБА_2
пророзірвання шлюбу, стягнення аліментів
ОСОБА_1 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 19.07.2002 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Бердичівського міського управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 303, стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, яка народилась 10.06.2004 р., в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дочкою повноліття, допустити стягнення аліментів до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
ОСОБА_2 позов визнав, про що зазначено у його заяві від 02.04.2013 р. (а. с. 14).
У судове засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явились, проте від них надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Суд, виходячи зі змісту статті 169 Цивільного процесуального кодексу України, прийшов до висновку, що справа підлягає розгляду за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 19.07.2002 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Бердичівського міського управління юстиції Житомирської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 303 (а. с. 3).
Вони є батьками дитини - дочки ОСОБА_3, яка народилась 10.06.2004 р. (а. с. 5) та проживає з матір'ю (а. с. 4).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, сімейні стосунки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не склались внаслідок того, що вони мають різні характери та погляди на сімейне життя. Останніх півтора роки ОСОБА_2 систематично влаштовує сварки на ґрунті безпідставних ревнощів. Спроби зберегти сім'ю позитивного результату не дали.
Доказів на спростування викладених у попередньому абзаці обставин ОСОБА_2 не надав. Більше того, як зазначалось вище, він визнав позов.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Разом з тим, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 Сімейного кодексу України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і збереження їхнього шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення, такий шлюб не ґрунтувався б на їхній вільній згоді.
Згідно з частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, про наявність законних підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з ОСОБА_2.
Частиною четвертою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Виходячи з наведеного та зважаючи на визнання ОСОБА_2 позову, ОСОБА_1, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд задовольняє позовну вимогу останньої про розірвання шлюбу.
Як зазначалось раніше, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини - дочки ОСОБА_3, яка народилась 10.06.2004 р. та проживає з матір'ю.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати свою дочку ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття.
Частинами першою - третьою статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частин першої статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Частиною першою статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
ОСОБА_2 не повідомив суд про обставини, які мають бути враховані при визначенні розміру аліментів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Як зазначалось вище, ОСОБА_2 позов визнав, таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Беручи до уваги зазначене та частину четверту статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, зміст якої наводився раніше, суд задовольняє зазначену позову вимогу ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_2.
Частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, аліменти підлягають стягненню, починаючи з 27.02.2013 р.
Пунктом 1 частини першої статті 367 Цивільного кодексу України визначено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Суд, беручи до уваги інтереси неповнолітньої ОСОБА_3, вважає за необхідне допустити негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частини першої статті 79 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою та третьою статті 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 229,40 грн. (за позовною вимогою про стягнення аліментів), оскільки ОСОБА_1 від сплати цього судового збору звільнена на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", а на користь ОСОБА_1 - грошові кошти у розмірі 114,70 грн. у якості компенсації судових витрат (судового збору за позовною вимогою про розірвання шлюбу).
Керуючись статтями 1 - 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 - 60, 64, 79, 88, 174, 208, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19.07.2002 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Бердичівського міського управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 303, розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3, яка народилась 10.06.2004 р., починаючи з 27.02.2013 р. і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до 10.06.2022 р.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2) у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 114,70 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.
Допустити негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Роз'яснити, що:
- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;
- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;
- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення;
- особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Корбут
Повне рішення складено 15.04.2013 р.