cправа № 0603/7532/12
ПОСТАНОВА провадження № 2-а/0603/642/12
Іменем України
31.01.2013 року м. Бердичев
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Замеги О.В., при секретарі Павлюк А.В., розглянувши в судовому засіданні в письмову проваджені справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову АН1 № 210128 від 08.11.2012 року про накладення на нього адміністративного стягнення. Мотивуючи тим, що даною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляд штрафу в розмірі 255 гривень. На думку інспектора, який виніс дану постанову, порушення полягало в тому, що 08.11.2012 року о 22 год. 30 хв. в м. Житомирі по вул. Київська він здійснив зупинку транспортного засобу, не виконавши вимогу дорожнього знаку 3.34 (Додаток 1) ПДР України, менше ніж 30 метрів до посадкового майданчику для маршрутних транспортних засобів.
З даною постановою він не згодний, оскільки зупинився для висадки пасажирів на узбіччі, в цей час його автомобіль було заблоковано службовим автомобілем ДАІ, з якого вийшов інспектор ДАІ з проханням пред"явити документи на автомобіль, та водійське посвідчення. Він вважає, що відстань від зупинки була більшою ніж 30 метрів.
В судове засідання позивач не з”явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутності, позов не визнає.
Відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Дослідивши й оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення; якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Судом встановлено, що 08.11.2012 року о 22 год. 30 хв. в м. Житомирі по вул. Київська ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу, не виконавши вимогу дорожнього знаку 3.34 (Додаток 1) ПДР України, менше ніж 30 метрів до посадкового майданчику для маршрутних транспортних засобів(а.с.5, 6). В протоколі ОСОБА_1 вину визнав, зазначив, що не побачив дорожній знак(а.с. 5).
Згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АН 1 № 210128 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу( а.с.6).
Згідно положення ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч. 1. ст. 122 КпАП України встановлена адміністративна відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини.
Згідно вимог дорожного знаку 3.34 (Додаток 1) ПДР України "Зупинка заборонено", забороняється зупинка і стоянка транспотних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів( розвантаження чи завантаження вантажу).
Відповдно до п.15.9 підпункту е Правил Дорожнього руху України, зупинка забороняється ближче 30 м. від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче ніж 30 м. від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків.
Доводи позивача про те, що відповідач не застосовував засоби вимірювального приладу для встановлення точної відстані від місця стоянки автомобіля до зупинки, на думку суду, не звільняють його від відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу позивач вину визнав.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Крім того, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.
Матеріали справи містять достатніх доказів, які вказували б на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП, а тому суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 71, 94, 159-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, "Правилами Дорожнього Руху", затвердженими Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 pоку, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 08.11.2012 року відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: