єдиний унікальний номер 328/794/13-а
26.03.2013
провадження номер 2-а-17/13
Іменем України
26 березня 2013 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Петренко Л.В., при секретарі: Фещенко Д.А., за участю позивача: ОСОБА_1, представника позивача: ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення ДАІ з обслуговування Летичівського району Хмельницької області та КДПС взводу ДПС по ОСП № 1 Бохни роти ДПС ДАІ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВХ 1 № 109530 від 21.02.2013 року,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділення ДАІ з обслуговування Летичівського району Хмельницької області та КДПС взводу ДПС по ОСП № 1 Бохни роти ДПС ДАІ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 21.02.2013 року, серія ВХ1 № 109530 винесену КДПС взводу ДПС по ОСП № 1 Бохни роти ДПС ДАІ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3. В обґрунтування адміністративного позову зазначив, що не згоден з оскаржуваною постановою, оскільки в момент здійснення обгону автомобільна дорога була вкрита снігом, розмітки на дорозі не було видно. Заборонних дорожніх знаків також не було.
У судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, не повідомив причини неявки, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.02.2013 року о 00 годин 20 хвилин на 320 км в автомобільної дороги Стрий-Знамянка (с. Бохни Летичівського району Хмельницької області) керуючи автомобілем д/н АЕ 9312 здійснив обгін автомобіля на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю перетнув суміжну лінію дорожньої розмітки, чим порушив вимоги п. 14.6. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до вимог ст..71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту постанови не наведено доказів (не складено схеми розташування транспортного засобу з розміткою дороги, не зафіксовано знака, що забороняє обгін не зазначені свідки.
Натомість представником позивача надано докази того, що 21.02.2013 року в с. Бохни Летичівського району Хмельницької області висота снігового покрову становила 35 см, на дорогах місцями ожеледиця, що підтверджується листом Українського гідрометеорологічного центру від 19.03.2013 року № 01-20/696 та підтверджує доводи позивача про те, що автомобільна дорога була вкрита снігом, розмітки на дорозі не було видно.
Крім того, з відповіді Управління ДАІ в Хмельницькій області від 14.03.2013 року № 5/2782 слідує, що на 320 км автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка заборонних знаків 3.27, 3.25 не розташовано.
При складанні даної постанови інспектор Послявський Олег Борисович доказів вини позивача не вказав. Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та іншими доказами. Крім того, відповідно до даної статті пояснення потерпілих, свідків є доказами у справі, відсутність у адміністративній справі не тільки пояснень, а й даних потерпілих, свідків грубо протирічить ст. 256 КУпАП та призводить до відсутності у справі доказів вини правопорушника, що стверджується і протоколом про адміністративне правопорушення серія АГ2 № 464121.
Разом з тим, в ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В ст. 245 КУпАП зазначено, зокрема, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 3.12.2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і ст. 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та застосувати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Враховуючи наявність спору щодо правомірності винесення оскаржуваного рішення суд зважає на те, що при винесенні рішення в справах адміністративного судочинства суд керується Кодексом адміністративного судочинства, відповідно до ч.2 ст. 9 якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а статтею 68 Конституції України, як нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу, визначено що кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів.
Згідно ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідач не надав суду ні заперечень по суті пред'явлених позовних вимог ні доказів в обґрунтування наявності події зазначеного в протоколі та оскаржувані постанові адміністративного правопорушення.
Доказів того, що позивач здійснив обгін в зоні дії дорожнього знаку 3.25 “Обгін заборонено” через суцільну лінії дорожньої розмітки 1.1 на ділянці з обмеженою оглядовістю, суду не надано, у зв'язку з чим підстав вважати, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, не має.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи пояснення позивача, щодо відсутності події зазначеного адміністративного правопорушення, і зважаючи на те, що правомірність винесення оскаржуваного рішення законодавець покладає саме на суб'єкта владних повноважень та те, що відповідачем не надано суду жодних заперечень проти позову чи достовірних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають задоволенню.
Крім того, не надавши суду своїх пояснень та заперечень відповідач не довів правомірність своїх дій, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 11, ч.2 ст.71, ст.ст. 86, 158 - 163, 171-2 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВХ 1 № 109530 від 21.02.2013 року складену інспектором КДПС взводу ДПС по ОСП № 1 Бохни роти ДПС ДАІ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП і накладення штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) гривень скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом
Суддя