Справа № 371/503/14-к Головуючий у І інстанції Капшук
Провадження № 11-сс/780/143/14 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 11.04.2014
Іменем України
10 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві матеріали за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2014 року про відмову у обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
02 квітня 2014 року слідчий СВ Миронівського РВ ГУМВС України в Київській області звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування такого запобіжного заходу слідчий послався на те, що, ОСОБА_7 не працевлаштований, зловживає алкогольними напоями, за вчинене ним кримінальне правопорушення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тобто відноситься до категорії тяжких злочинів та свідчить про неможливість запобігти ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту було відмовлено.
Мотивується прийняте рішення тим, що сторона кримінального провадження не довела наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Матеріали кримінального провадження не містять достатніх даних, що підтверджують підозру у заподіянні ОСОБА_7 умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8 , що причинило її смерть. Також на підтвердження ризиків, не зазначені факти, що свідчать про можливість переховування підозрюваного, впливу на потерпілу.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, та повернути матеріали справи на новий розгляд до Миронівського районного суду.
Зазначає, що суд при розгляді даного клопотання, наявність вказаних ризиків до уваги не прийняв, та помилково дійшов до висновку, що вказані ризики є припущенням. Більш того при розгляді даного клопотання сам ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_9 не заперечували проти такого запобіжного заходу.
Вислухавши доповідача, думку прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Як вбачається з наданих матеріалів, в апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді та направлення матеріалів на новий судовий розгляд.
Разом з тим, вимога прокурора про скасування вироку на направлення матеріалів на новий судовий розгляд не відповідає вимогам ст. 407 КПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді має право скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
Враховуючи, що апеляційна скарга прокурора не відповідає вимогам ст. 407 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонам кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачень статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор:
3. недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як убачається з ухвали, слідчий суддя при прийнятті рішення про відмову у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та обґрунтовано зазначив, що слідчий та прокурор не навели достатніх підстав вважати, що існують ризики, які б вказували на необхідність в обранні запобіжного заходу.
З огляду на наведене колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст.ст. 376, 181, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 03 квітня 2014 року про відмову в обранні запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін.
Головуючий -
Судді -