Постанова від 13.08.2009 по справі 2а-3486/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

13 серпня 2009 року

Справа № 2а-3486/09/0870

(17 год. 30 хв.)

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Скачковій Т.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1.;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:

Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до:

Комунального сільськогосподарського підприємства «Зеленгосп» Бердянської міської ради

про:

стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році.

11.06.2009 Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального сільськогосподарського підприємства «Зеленгосп» Бердянської міської ради (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році, у розмірі 16 060,76 гривень.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2009 було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 08.07.2009.

Представник позивача у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та обґрунтовував їх тим, що всупереч вимогам ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон) відповідачем не була сплачена сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році.

Відповідач у попереднє судове засідання 08.07.2009 не з'явився та не повідомив суд про причини неприбуття.

Ухвалою суду від 08.07.2009 судом було закінчено підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду на 28.07.2009.

27.07.2009 від директора відповідача до суду надійшов лист від 23.07.2009 № 166, в якому зазначено, що у зв'язку з хворобою представника відповідача, він не має можливості прибути у судове засідання, у зв'язку з чим відповідач просить суд розглянути справу в судовому засіданні без участі представника відповідача.

За наслідком розгляду питання про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

Судом в судовому засіданні 28.07.2009 оголошувалась перерва в розгляді справи до 13.08.2009.

В судовому засіданні 13.08.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ річна-поштова, затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.2007 № 42 (далі - Звіт), наданого позивачем, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за 2008 рік склала 27 осіб.

Частиною першою ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Отже, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону у відповідача повинна складати 1 особу. Згідно відомостей, наданих відповідачем у Звіті, середньооблікова кількість інвалідів, що працювали у відповідача у 2008 році, - 1 особа.

За приписами ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із зазначених вимог КАС України суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем у Звіті відомості щодо середньооблікової кількості штатних працівників відповідача у 2008 році, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність та щодо середньорічної заробітної плати штатного працівника відповідача є недостовірними з огляду на наступне.

Відповідно до підпунктів 3.1, 3.2 пункту 3 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» у рядку «01» відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (далі - Інструкція зі статистики). У рядку «02» відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Згідно з пп. 3.2.5 п. 3.2 Інструкції зі статистики середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Пунктом 3.4 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» встановлено, що дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02 ), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Відповідно до Звіту у відповідача протягом 2008 року працював два повних місяці інвалід ІІІ групи ОСОБА_2 на посаді робітника зеленого господарства.

Зробивши розрахунок в порядку, передбаченому пп. 3.2.5 п. 3.2 Інструкції зі статистики (1+1+0+0+0+0+0+0+0+0+0+0 = 2/12 = 0,2), суд встановив, що середньооблікова кількість працюючих у відповідача інвалідів у 2008 році становила 0 осіб.

Статтею 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

За правилами ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з п. 3.6 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», у рядку 05 відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, яка розраховується за формулою: рядок 05 = рядок 04 х 1000 / рядок 01.

Зробивши розрахунок за зазначеною формулою (424,3 х 1000 = 424 300 / 27 = 15 714,81 грн.), суд встановив, що розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника відповідача у 2008 році позивачем визначено вірно, а відповідно і розмір суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що підлягає стягненню з відповідача розрахований вірно і з урахуванням пені складає 16 060,76 грн.

Вирішуючи питання про стягнення адміністративно-господарських санкцій суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Адміністративно-господарська відповідальність, передбачена статтею 20 Закону, за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За правилами ч. 1 ст. 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати інвалідів на створені робочі місця. Обов'язок з пошуку робочих місць для інвалідів покладено як на державну службу зайнятості, так і на самих інвалідів, а обов'язком роботодавця є вже безпосереднє працевлаштування інваліда на спеціально створене робоче місце, тобто укладення з ним трудового договору.

В свою чергу, обов'язок державних органів щодо організації працевлаштування інвалідів виникає після виконання підприємствами обов'язку щодо створення робочих місць і надання, передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів, інформації про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів.

У відповідності до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі - Закон № 803-ХІІ), підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з частинами 1, 6 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Ухвалою судді про відкриття провадження у даній справі, та ухвалою суду про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, суд зобов'язував відповідача надати всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі. Проте, відповідач не надав суду будь-яких доказів інформування ним органів працевлаштування про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році, або доказів, які б підтверджували те, що відповідач самостійно вживав заходи, спрямовані на організацію працевлаштування інвалідів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вина відповідача була повністю доведена наданими позивачем та дослідженими судом доказами, а тому є всі підстави для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році, у зв'язку з чим, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального сільськогосподарського підприємства «Зеленгосп» Бердянської міської ради про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році задовольнити.

Стягнути з Комунального сільськогосподарського підприємства «Зеленгосп» Бердянської міської ради (ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1, юридична адреса: вул. АДРЕСА_1, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 16 060,76 грн. (шістнадцять тисяч шістдесят гривень, 76 коп.).

Перерахування зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій та пені здійснювати на наступні реквізити: одержувач: Державний бюджет м. Бердянськ, р/р 31216230700011, в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34676953, 50070000 «Платежі по Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік».

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус

Постанова у повному обсязі складена 31 серпня 2009 року

Попередній документ
4610669
Наступний документ
4610671
Інформація про рішення:
№ рішення: 4610670
№ справи: 2а-3486/09/0870
Дата рішення: 13.08.2009
Дата публікації: 17.09.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: