15 червня 2009 року
№22а-5733/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді суддів при секретарі судового засідання
Старунського Д.М., Каралюса В.М., Заверухи О.Б. Петлеваній Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Волинської області від 11 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
29 жовтня 2007 року позивач звернулася із вказаним вище позовом до господарського суду Волинської області. Просила скасувати рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області від 27.08.2007 року №0000932301/0 про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 5 963,00 грн. за порушення пп.1, 2, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Позовні вимоги мотивує тим, що перевірка здійснювалась з порушенням встановленого порядку в присутності працівника, який не перебував в трудових відносинах з підприємцем.
Постановою господарського суду Волинської області від 11 січня 2008 року відмовлено в задоволенні позову.
Згадана постанова оскаржена в апеляційному порядку позивачем. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, оскільки суд поверхнево вивчив надані йому докази, не врахував порушення процесуального оформлення Акту перевірки, що є наслідком його неправомірності та недійсності і обумовлює безпідставність рішення про застосування штрафних санкцій; перевірка проведена з численними порушеннями і складений акт не відповідає встановленим нормам.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до п.4 ст.10 Закону України (№509-ХІІ) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органами, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Згідно ч.1 ст.112 вищезазначеного Закону, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими Законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мети, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що перевірка магазину проводилась відповідно до плану перевірок на серпень 2007 року, затвердженого заступником голови ДПА у Волинській області 31.07.2007 року згідно направлень на її проведення №009418 та №009419 від 07.08.2007 року, в яких було зазначено об'єкт господарювання, де повинна проводитись перевірка.
З розрахунку до акту перевірки вбачається, що штрафна санкція в розмірі 30,75 грн. (6,15?5) застосована на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за проведення розрахункової операції без застосування РРО та штраф в розмірі 5 932,25 грн. (1186,45?5) застосовано за невідповідність готівки в касі, відповідно до ст.22 зазначеного закону.
Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (п.1, 2 ст.3) встановлено обов'язки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за невиконання яких передбачена відповідальність, а саме, штрафна санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
Як вбачається із матеріалів перевірки розрахункова операція на суму покупки 6,15 грн. не була проведена через РРО, на місці проведення розрахунків невідповідність готівкових коштів становила 1186,45 грн.
З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято законне рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених і перевірених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Волинської області від 11 січня 2008 року у справі №02/103-2А - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя
Д.М. Старунський
Судді
В.М. Каралюс О.Б. Заверуха