6 липня 2009 року
№22а-6053/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді суддів при секретарі судового засідання
Старунського Д.М., Каралюса В.М., Заверухи О.Б., Корчинській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову господарського суду Чернівецької області від 5 лютого 2008 року у справі за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
СПД-ФО ОСОБА_1. 20.11.2007 року звернувся до господарського суду Чернівецької області з адміністративним позовом в якому, уточнивши 18.01.2008 року позовні вимоги, просить визнати протиправним рішення Чернівецької міської ради про визнання конкурсу на право оренди земельної ділянки по вул. АДРЕСА_1 проведеного 10.10.2007 року таким, що не відбувся. Зобов'язати визнати його переможцем конкурсу, як особу, що запропонувала найвищу ціну.
Постановою господарського суду Чернівецької області від 5 лютого 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції СПД-ФО ОСОБА_1. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову господарського суду Чернівецької області від 5 лютого 2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Зазначає, що його права порушені, оскільки, на момент проголошення рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся він був особою, що запропонувала найбільшу плату за право оренди земельної ділянки для здійснення господарської діяльності, тому, згідно умов конкурсу, є переможцем такого, а тому має право вимагати від Чернівецької міської ради виконання свого зобов'язання у встановлені умовами конкурсу строки.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.2 протоколу засідання комісії по проведенню конкурсу на набуття права оренди земельних ділянок від 10.10.2007 року «Підчас перевірки по підготовці до проведення конкурсу на право оренди земельної ділянки по вул. АДРЕСА_1 було виявлено невідповідність тексту оголошення про проведення конкурсу в газеті «Чернівці» рішенню №388 від 30.08.2007 року «Про затвердження проектів відведення земельних ділянок, які підлягають наданню в оренду на конкурсних засадах». Таким чином комісією одноголосно прийнято рішення визнати конкурс таким, що не відбувся та провести повторно конкурс.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задоволити частково, рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Частиною 2 ст.18 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є органи державної влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки, та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Таким чином, у розглядуваному випадку спір виник між органом місцевого самоврядування та суб'єктом господарювання, а тому такий згідно вимог ч.1 ст.18 КАС України повинен був розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним, а не господарським судом.
Згідно з абзацом першим п.6 VII Прикінцевих та перехідних положень КАС України до початку діяльності окружних і апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України.
Тобто, на перехідний період до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів, підсудні їм справи мали розглядати відповідні господарські суди.
Підсудність справ, у яких однією із сторін є орган місцевого самоврядування (що має місце у даному випадку), визначена ч.1 ст.18 КАС України, при цьому вказана підсудність не змінювалася на підставі приписів розділу VII Прикінцевих та перехідних положень КАС України, а тому господарський суд неправомірно розглянув дану справу.
Як слідує з роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму ВАС України №2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», судам необхідно розрізняти правові наслідки недотримання правил предметної і територіальної підсудності.
У разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді (п.2 ч.1 ст.22 КАС України).
Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішення судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст.204 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову чи ухвалу суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
Оскільки справа розглянута із порушення правил предметної підсудності, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану постанову суду слід скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому справа скеровується до господарського суду Чернівецької області для виконання вимог ст.22 КАС України.
Керуючись ст.ст. 18, 160 ч.3, 195, 196, 198 п.6, 204 п.1, 205 ч.1 п.6, 206, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задоволити частково.
Постанову господарського суду Чернівецької області від 5 лютого 2008 року у справі №9/230 скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Ухвала у повному обсязі складена 10.07.2009 року.
Головуючий суддя
Д.М. Старунський
Судді
В.М. Каралюс О.Б. Заверуха