22 червня 2009 року
№1008/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді суддів при секретарі судового засідання
Старунського Д.М., Каралюса В.М., Заверухи О.Б., Петлеваній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради, ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради про визнання недійсним рішення №767 від 5 вересня 2003 року,
ОСОБА_1. 19.04.2007 року звернувся до Франківського районного суду м. Львова з адміністративним позовом,доповнивши його 16.05.2007 року, в якому просить визнати недійсним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №767 від 05.09.2003 року.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Франківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2008 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків суду обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що відповідно до п.1.13 та п.1.14 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №612 від 18.07.2003 року ОСОБА_2., якому згідно оскаржуваного рішення надано право на проведення будівельних робіт по реконструкції горища, зобов'язаний був погодити такі роботи з власниками всіх квартир будинку, над площею яких або поруч з якими здійснюється реконструкція горища під мансардні приміщення чи надбудови.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 14.05.2002 року ОСОБА_1. є власником квартири №АДРЕСА_1у м. Львові, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 28.05.2002 року. Оскаржуване рішення є документом, який лише надає можливість отримати вихідні дані на проектування, отримати заключення про технічний стан будинку №АДРЕСА_1, розробити проект на реконструкцію. Саме по собі спірне рішення не надає ОСОБА_2. права на ведення будівельних робіт, а відтак не може порушувати прав та інтересів позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задоволити частково, постанову Франківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2008 року скасувати і провадження у справі закрити з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При вирішенні питання за правилами якого судочинства підлягає розгляду та вирішенню певний спір, необхідно врахувати його суб'єктний склад та предмет заявленого позову.
Предметом спору у даній справі є отримання дозволу на проектування та реконструкцію мансардної квартири з будівництвом мансардних приміщень за рахунок горища, що реально не розділене між співвласниками житлового будинку, що може порушувати права та інтереси інших осіб, тобто між сторонами існує спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтеерсів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції зроблений неправильний висновок у справі, оскільни дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністратиного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку, а провадження у справі закривається якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, неправильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 157 ч.1 п.1, 160 ч.3, 195, 196, 198 п.4, 203 ч.1, 205 ч.1 п.4, 206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Постанову Франківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2008 року у справі №2а-100/08 скасувати і провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Ухала у повному обсязі складена 26.06.2009 року.
Головуючий суддя
Д.М. Старунський
Судді
В.М. Каралюс О.Б. Заверуха